Фото: Фейсбук / Володимир Зеленський
Про це повідомляє Рубрика з посиланням на її інтерв'ю ANSA.
"Досі дискусія точилася навколо того, які країни готові відправити солдатів в Україну, а які ні. Я вважаю, що нічого виключати не можна і в цьому питанні слід зберігати певну стратегічну двозначність", – заявила Каллас у першому інтерв'ю на новій посаді.
На її думку, "свою роль зіграти" могла б Європа, якщо вдасться вийти на припинення вогню з необхідністю відправки військ для перевірки його дотримання.
"Вибір у цьому плані в будь-якому випадку залишається за Україною", – додала вона.
Вона також розповіла, що вже наводить мости із майбутньою новою адміністрацією США.
"Але, коли я чую повідомлення від держав-членів, які провели переговори з адміністрацією Трампа… вони більше не кажуть, що покласти край цій війні легко. Можливо, нам слід запитати себе, чи не корисне перемир'я росіянам, щоб вони не відмовилися від своїх цілей.
Тому що Україні зараз важко, але ми переоцінюємо Москву: їхня економіка вступила у важку фазу – санкції, дефіцит, інфляція та нестача кадрів", – сказала Каллас і наголосила, що підтримка України в інтересах США, оскільки перемога москви посилить Китай, Іран та Північну Корею.
А Володимир Зеленський під час брифінгу за підсумками зустрічі з головою Європейської ради Антоніу Коштою зазначив, що половина союзників України припинить свою підтримку, якщо підняти питання введення військ партнерів на територію нашої країни.
"Ми ніколи не попросимо ввести війська на нашу територію. Я вже неодноразово відповідав, чи хочемо ми. Так, звичайно, ми будемо щасливі (такій допомозі – ред.) проти російського вторгнення. Бо він (Путін – ред.) з Північною Кореєю і з Іраном є союзниками.
А ми самі воюємо. Так, за допомогою партнерів, але ми самі…. І якщо я підніму це питання з ЄС, з НАТО: будь ласка, нам потрібні ваші війська…
Якщо я підніму це питання, одразу половина наших союзників припинять свою підтримку. Ось чому я не можу ризикувати", – сказав Зеленський.
Проте, додав глава держави, Україна не може бути проти будь-якої підтримки з боку партнерів.
Відправка військ в Україну
Раніше французький лідер Еммануель Макрон заявив про можливість введення війська на територію України. Це викликало дискусію серед союзників України.
Пізніше Франція пояснила, що не йдеться про безпосередню відправку військ для участі в бойових діях. Деякі країни НАТО заявили, що готові розглянути таку можливість. Серед них Литва, Латвія, Естонія та Канада.
Попри це, низка інших країн-членів НАТО вже виступили із заявами, що не розглядають відправлення своїх військ в Україну. Про це сказали у Білому домі США, Німеччині, Великій Британії, Канаді, Іспанії, Чехії, Польщі тощо.
Як пише Le Monde, після перемоги Дональда Трампа на виборах у США дискусії поновилися. Зокрема, нібито Париж та Лондон можуть очолити іноземний військовий контингент. За даними джерел, дебати засекречені, але активізувалося обговорення можливої відправки як регулярних військ, так і приватних військових компаній.
Тим часом, міністр закордонних справ Великобританії Девід Леммі заявив, що позиція не змінилася і Лондон не має наміру відправляти війська в Україну.
Ідея про європейські війська, ймовірно, також може міститись у плані Трампа. Згідно з публікацією The Telegraph, новий американський президент може закликати Євросоюз та Великобританію направити війська для забезпечення буферної зони між Україною та росією по лінії розмежування, якщо буде досягнуто перемир'я.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що американська сторона не буде надавати військову допомогу росії,… Читати більше
Міністерство оборони України продовжує вдосконалювати систему постачання для Збройних сил України та впроваджує новий механізм… Читати більше
У Будапешті на базі першої державної українсько-угорської школи відкрилася бібліотека для дітей. Тут всі охочі… Читати більше
Спецпосланник президента США Стів Віткофф стверджує, що після напруженої розмови в Білому домі президент України… Читати більше
У застосунку "Дія" за перші 8 годин роботи нової функції українці згенерували понад 90 тисяч… Читати більше
Цьогоріч виповнюється 160 років з дня першого публічного виконання Державного Гімну України. З цієї нагоди… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.