Зміна ставки військового збору: Зеленський підписав закон про підвищення податків

Про це свідчить картка відповідного законопроєкту № 11416-д на сайті Верховної Ради.

Як відомо, ще 10 жовтня Верховна Рада підтримала в цілому підвищення податків. Згодом парламент відхилив усі 13 постанов, якими намагалися заблокувати законопроєкт про підвищення податків.

Що відомо про підвищення податків

Кабінет Міністрів схвалив зміни до держбюджету на 2024 рік, згідно з якими видатки на оборону збільшать на 495,3 млрд гривень. Саме тому ініціювали збільшення податків. Річ у тім, що міжнародні партнери України не фінансують наші воєнні видатки. На це йдуть гроші з податків разом із внутрішніми запозиченнями. Вони є "вирішальним джерелом" фінансування воєнних дій, наголошує Мінфін.

Більшість коштів для покриття додаткових витрат на оборону планують отримати завдяки збільшенню доходів держбюджету.

Закон передбачає, зокрема:

• підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
• збільшення податків для 1, 2, 4 груп ФОП — для них встановлюється військовий збір розміром 10% від мінімальної зарплати встановленої на 1 число звітного місяця;
• встановлення 1% податку від прибутку доходів для ФОПів 3 групи у вигляді військового збору;
• встановлення 25% податку від прибутку для небанківських фінансових установ (крім страховиків);
• запровадження авансових внесків для АЗС;
• помісячна звітність щодо ПДФО.

Водночас депутати відхилили правку про підвищення військового збору для самих військовослужбовців — він залишиться на рівні 1,5% замість пропонованих 5%.

Народний депутат Ярослав Железняк повідомляв, що на профільному комітеті Верховної Ради впровадження оподаткування для ФОПів перенесли з 1 жовтня на 1 січня 2025: "Тобто повністю відстояли, щоб прибрати з закону "заднє число"…ну окрім банків".

Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив, що зміни до податкового кодексу набудуть чинності з 1 грудня.

Нагадаємо, що 28 листопада президент Володимир Зеленський також підписав закон про державний бюджет на 2025 рік: пріоритетом залишається оборонна та безпекова складова.

Як зазначив очільник Уряду, пріоритетом кошторису залишається захист держави. Зокрема, на фінансування Сил безпеки й оборони, закупівля й виробництво зброї, дронів та техніки буде виділено 2,23 трлн гривень. Окрім того:

• 420,9 млрд гривень направлять на соціальний захист,
• 217 млрд гривень – на охорону здоров'я,
• 199 млрд гривень – на освіту.