У краєзнавчому музеї Кропивницького створили інклюзивний простір: як працює це рішення
Фото: МКСК
У Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї Кропивницького створили інноваційний інтерактивний простір для людей з інвалідністю.
Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, інформує Рубрика.
У чому проблема?
Як повідомлялось, Національна стратегія зі створення безбар'єрного простору до 2030 року ініційована дружиною Президента Оленою Зеленською та ухвалена Кабінетом міністрів у 2021 році.
Мета стратегії – створити умови, які допомагають кожній людині, незалежно від статі, віку, походження, стану здоров'я і соціального статусу реалізувати свої права і свободи повною мірою.
Яке рішення?
Тому 20 листопада у Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї презентували результати проєкту "Музей для всіх", який реалізувала команда закладу в межах програми "Культура без бар'єрів" за підтримки Українського культурного фонду та обговорення питань безбар'єрності в музейному середовищі.
Фото: МКСК
Національний музей Голодомору-геноциду пропонує школярам з-за кордону відвідати віртуальну екскурсію
Як це працює?
У події взяли участь заступник голови Кіровоградської обласної військової адміністрації Катерина Колтунова, перший заступник голови Кіровоградської обласної ради Юрій Семенюк, директор департаменту культури Кіровоградської ОВА Уляна Соколенко, а також партнери проєкту — директор комунального закладу "Кропивницький міський центр комплексної реабілітації та надання соціальних послуг для осіб з інвалідністю" Лілія Місюня та директор комунальної установи "Інклюзивно-ресурсний центр № 3" Юрій Воронов.
Фото: МКСК
Мета проєкту "Музей для всіх" – створення інклюзивного музейного середовища, де кожен відвідувач, зокрема люди з особливими потребами, зможуть взаємодіяти з експозицією відділу природи.
"Музей — це місце для всіх! Завдяки інклюзивним ініціативам ми разом створюємо простір, де кожен може відкрити для себе світ історії, мистецтва, культури", — зазначила начальниця відділу політики безбар'єрності, ґендерної рівності та ментального здоров'я МКСК Леся Хемраєва.
Фото: МКСК
Координатор проєкту Валентина Пархомчук зазначила, що компанія 3DcomLab (Київ) обладнала в музеї залу експозиції "Природа":
- сенсорним мультимедійним столом,
- мультимедійною 3D-книгою з інклюзивними функціями,
Вони є унікальними для України.
Також сенсорний мультимедійний стіл з компонентами інклюзивності встановили в залі палеонтології. Його функціонал передбачає дублювання кнопок шрифтом Брайля та мовний супровід контенту.
Фото: МКСК
Обладнання зручне в користуванні для людей із порушеннями опорно-рухового апарату та з протезами верхніх кінцівок.
Сторінки мультимедійної 3D книги "Червона книга України" містять висококонтрастний текст і фон, анімаційні моделі тварин і рослин. У ній збільшений розмір шрифту й тексту, а також доданий аудіосупровід тварин, які зображені на сторінках книги. Проєктування книги забезпечує її доступність людям з порушеннями опорно-рухового апарату.
Крім технологічних нововведень, музейна команда розробила три інтерактивно-освітні програми з різними формами роботи, які відтепер пропонуються для всіх відвідувачів.
Науковий керівник проєкту Вікторія Слюсаренко зауважила, що у рамках проєкту проведені:
- шість майстер-класів,
- дев'ять тематичних бесід,
- п'ять інтерактивних занять,
- дві розвивальні гри та дві адаптовані екскурсії з палеонтології, геології та охорони довкілля, зокрема для дітей з особливими потребами як у музеї, так і у спеціалізованих закладах.
Фото: МКСК
Результатом майстер-класів стала виставка дитячих творчих робіт, де представлені близько 100 робіт.
Важливою частиною проєкту для покращення доступності є встановлення п'яти інформаційних табличок зі шрифтом Брайля, які виготовлені видавництвом "Антологія", та придбання аудіогідів з записаною екскурсією, що сумісні зі слуховим апаратом. Це є безперечною перевагою для людей із вадами слуху, наголосили учасники проєкту.
Нагадаємо, у Києві створили філію Музею історії міста Києва – Музей Авангарду, мета якого полягає в збереженні та популяризації спадщини українських художників-авангардистів, які мали великий вплив на світову культуру.
Також повідомлялось, що у Києві в посольстві Литви представили віртуальний музей фортеці Тягинь. Ця археологічна пам'ятка XIV-XV століть, розташована на Херсонщині, є символом історичної спадщини України, Литви та Криму. Тепер вона доступна в цифровому форматі.
