У Славутичі створили громадську асамблею: у чому рішення?

Громадська асамблея має стати альтернативним інструментом демократії. Її головна мета — залучати місцевих мешканців та владу до дискусії, щоб спільно шукати рішення для покращення цієї громади.

Деталі дізнавалась "Рубрика".

У чому проблема?

Повномасштабна війна значно ускладнила комунікацію між місцевою владою та мешканцями громади. Це сталось зокрема через те, що зменшилась кількість майданчиків, де перші можуть говорити з другими та навпаки.

Яке рішення?

"Громадська асамблея — це інноваційний спосіб залучення мешканців до вирішення справ в громаді. Громадські асамблеї використовуються в усьому світі, включаючи Польщу, Ірландію, Бельгію, Німеччину та Данію, для підтримки роботи урядів, парламентів та місцевих рад.  І тепер це вперше відбувається в Україні, а тепер і в Славутичі", — розповідає Директор "Агентства регіонального розвитку" при Славутицькій міській раді Арина Старовойтова.

Водночас це й інструмент демократії, який дозволяє владі почути мешканців громади. Перші збори громадської асамблеї відбулись 19-20 жовтня.

Як це працює?

Ідея створити громадську асамблею виникла ще у березні цього року. Тоді Славутицька міська рада підписала відповідний меморандум з Офісом Ради Європи. Далі організаторам потрібно було пройти 6-місячну підготовку. І вже у жовтні відбулась перша сесія громадської асамблеї. Основна мета такої ініціативи — знаходити рішення, що можуть покращити життя в громаді, або і на національному рівні. 

"Так, наприклад, в Ірландії проходили громадські асамблеї щодо регулювання питання абортів, у Сполученому Королівстві — щодо Brexit, у Франції — щодо кліматичних питань після протестів «жовтих жилетів». Також цей метод використовувався для обговорення шляху реформування міської адміністрації Дубліна або планування найбільшого інфраструктурного проєкту Копенгагена", — розповідає Арина Старовойтова

Вона також називає основні переваги громадських асамблей. Зокрема така ініціатива підвищує легітимність політичних рішень, сприяє розробці потенційних рішень для суперечливих питань та привертає увагу до важливих для громади питань. 

До першої сесії також потрібно було провести "Форуму зацікавлених сторін громадської асамблеї". Там міська влада пропонувала проблеми, які згодом мала б вирішувати громадська асамблея. Вирішили шукати рішення, які можуть вдосконалити систему поводження з побутовими відходами в громаді.

Далі потрібно було обрати членів асамблеї. Для цього надіслали запрошення близько 4 тисячам мешканців громади. Середи тих, хто погодився, випадковим жеребкуванням за спеціальною методикою обрали 45 основних та 12 додаткових членів так, щоб вони відображали соціально-демографічний зріз громади – за віком, статтю, рівнем освіти, адресою проживання у місті. 

"Робота громадської асамблеї ще в процесі, тож про конкретику говорити зарано. Проте ми вже точно бачимо чітку спробу розробити та запровадити рішення для суперечливих питань. Славутичани вислуховують протилежні точки зору одне одного, що зближує їх, розвиває згуртованість в громаді, це сприяє взаєморозумінню, солідарності та співпраці", — підсумовує Арина Старовойтова.