Понад 40% вчителів налаштовані піти з професії до 2030 року: Освіторія презентувала масштабне дослідження

У чому проблема? 

Нестача вчителів — загальносвітовий тренд, який в Україні посилюється впливом повномасштабної війни. Громадська спілка «Освіторія» та дослідницька агенція FAMA провели масштабне дослідження «Вчителі України: кадровий потенціал», щоб оцінити поточний стан вчительства та спрогнозувати потребу у вчителях до 2030 року. 

Згідно з результатами, вчителів дедалі меншає і в містах, і в селах. Із початком повномасштабного вторгнення учительський склад скоротився на 12%, тобто майже 40 тисяч вчителів. Існує значний розрив між учителями гуманітарних і технічних напрямків — останніх менше у півтора рази.

Окрім того, вчителі стають старшими. Середній вік українських педагогів становить 45 років, а понад 30% вчительського складу — педагоги передпенсійного та пенсійного віку. З професії вимиваються молоді вчителі до 30 років — з 2018 по 2023 роки їх кількість зменшилась більш ніж в 1,6 разів.

Понад 40% вчителів налаштовані піти з професії до 2030 року. І тільки трохи більше половини студентів педагогічних спеціальностей планують працювати вчителем у школі найближчими роками. Математичне моделювання показало: до 2030 року прогнозований брак вчителів ймовірно складатиме 108 тисяч педагогів, але ця цифра може бути значно більшою. 

Яке рішення? 

Дослідження містить аналіз педагогічної спільноти, потреб у навчанні, ставленні до реформи НУШ, та прогнози щодо браку кадрів, а також мотивації. Зокрема, вчителі переважно вдоволені стосунками із учнями, колегами та батьками, а головними демотиваторами називають бюрократію, низьку заробітну плату та велике навантаження. 

Експерти зазначають, що крім гідної зарплати, вчителів варто звільнити від навантаження, яке відволікає від суті професії — начати дітей. Понад 94% вчителів зазначили, що це їх значно мотивує. Окрім того, необхідне реформування педагогічної освіти, стан якої є наразі одним із ключових викликів професії.

«По перше, бюрократичне навантаження, яке відволікає від суті професії — навчати дітей — має піти. Це не потребує додаткових вливань коштів, але значно розвантажить вчителя! Звичайно, мають бути достойні зарплати. Але молодь відлякує не тільки низька платня — а низький престиж та неготовність до реальної роботи в школі. Шоку введення в професію, який молоді педагоги відчувають у перший рік, могла б запобігти адекватна підготовка із акцентом на практику, як це працює в таких освітніх супер державах як Фінляндія. Педагогічна освіта має йти в ногу з освітніми реформами. Кадровий потенціал у нас є, головна задача — не втратити його!» — підсумовує Литвин. 

Як це працює? 

У всьому світі освітні політики спираються на дані та цифри. Освіторія, яка вже понад 10 років системно навчає вчителів і допомагає державі впроваджувати реформи в освіті та долати освітні втрати, переконана, що отримані результати дозволять полісмейкерам ефективніше планувати, спираючись на актуальні дані.  Українська система освіти завжди працювала в умовах обмежених ресурсів, яких під час повномасштабної війни стало ще менше, тож сконцентрувати зусилля на рішеннях, які приносять найбільший ефект. 

«Це дослідження — запрошення всіх освітніх стейкхолдерів до діалогу та до дій на основі реальних даних. Вберегти нашу освіту від занепаду можна лише одним шляхом — через створення умов для вчителів, бо без них жодна освітня реформа чи стратегія не спрацює», — каже Зоя Литвин.

Ознайомитись із ключовими цифрами на дашборді Power BI та завантажити звіт можна за посиланням.