Розрив у кількості боєприпасів між Україною та рф скоротився до рекордного рівня – співвідношення пострілів 1 до 2
Фото: 47 артилерійська бригада
Співвідношення використання артилерійських боєприпасів між Україною та росією суттєво зменшилося: зараз співвідношення пострілів артснарядів становить приблизно 1 до 2.
Про це в бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповів перший заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.
За його словами, на початку року кількість пострілів окупаційних військ перевищувала українські у 7-8 разів. Однак на початку літа співвідношення скоротилося до 1 до 3, а нині становить приблизно 1 до 2.
"Забезпечення боєприпасами можна оцінювати так. Якщо говорити, наприклад, про артилерійські боєприпаси, то на початку року співвідношення пострілів (в українських та в окупаційних військ, – ред) складало 1 до 7, 1 до 8, а то й більше в деякі місяці. Станом на початок літа це співвідношення було 1 до 3. Зараз це співвідношення складає приблизно 1 до 2", – розповів він.
Однією з ключових причин цього прогресу є успішні удари Сил оборони України по російських складах боєприпасів.
"Росіяни фактично не мають обмежень у використанні артилерійських боєприпасів. Вони витрачають колосальну кількість снарядів, танків, солдатів. Однак важливу роль відіграє не лише кількісне співвідношення боєприпасів, зокрема артснарядів", – зазначив Гаврилюк.
Гаврилюк також підкреслив, що тактико-технічні характеристики західних артилерійських систем грають вирішальну роль у підвищенні ефективності українських атак.
На його думку, на результат суттєво впливає навченість розрахунків, їхній бойовий досвід, тактико-технічні характеристики артсистем.
"Західні системи влучніші, далекобійніші. За рахунок цього ми знищуємо цілі, витрачаючи менше снарядів", – констатував представник Міноборони.
Нагадаємо, що українські Сили оборони продовжують активні дії на території російської федерації, завдаючи вогневих уражень по ключовій військовій інфраструктурі ворога. В ніч на 20 жовтня було завдано потужного удару по військовому аеродрому "Липецьк-2" у Липецькій області рф.
Також Генштаб ЗСУ підтвердив успішне ураження російського аеродрому "Ханська" в республіці Адигея, що на території рф. На аеродромі базувалися ворожі літаки Су-34, Су-35 та вертольоти Мі-8.
Окрім того, з'явилися перші супутникові знімки російського військового аеродрому "Борисоглєбськ" у Воронезькій області рф, які були зроблені після удару українських дронів уранці 3 жовтня.
Що відомо про забезпечення України снарядами
Відповідно до планів, розроблених на початку 2023 року, ЄС пообіцяв надати Україні мільйон артилерійських снарядів протягом 12 місяців. Проте реалізація ініціативи зіткнулася з проблемами. За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, серед причин — "жалюгідний стан оборонної промисловості" ЄС.
Своєю чергою 17 лютого на Мюнхенській конференції з безпеки президент Чехії Петр Павел заявив, що його країна ідентифікувала 500 000 снарядів калібру 155 мм та 300 000 снарядів калібру 122 мм, які можуть бути доставлені протягом кількох тижнів, якщо гроші будуть доступні.
Перші боєприпаси з "чеської ініціативи" почали постачати в червні. Упродовж наступних двох місяців в Україну доставлять 100 тисяч артснарядів, а до кінця року — 500 000 боєприпасів. Наразі понад третина з 500 тисяч боєприпасів, які мають бути передані Україні в рамках чеської ініціативи до кінця року, вже знаходяться на місці.
Також промислово-технологічна група Czechoslovak Group спільно з "Українською бронетехнікою" вироблятимуть в Україні артилерійські боєприпаси калібру 155 міліметрів. Виробництво почнеться вже у 2025 році.
Своєю чергою у вересні ексміністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін, який тепер обіймає посаду радника керівника Офісу президента, заявив, що в Україні вже запустили власне виробництво 155-міліметрових артилерійських снарядів.
