У Києві в Посольстві Литви вперше презентували віртуальний музей фортеці Тягинь

У Посольстві Литви в столиці України представили віртуальний музей фортеці Тягинь. Ця археологічна пам'ятка XIV-XV століть, розташована на Херсонщині, є символом історичної спадщини України, Литви та Криму. Тепер вона доступна в цифровому форматі.

Про це пише Укрінформ, передає Рубрика.

Його презентували 17 жовтня у Посольстві Литовської республіки. 

"Відтепер завдяки сучасним технологіям можна доторкнутися до багатої спільної українсько-литовської історії", – зазначила посол Литовської Республіки в Україні Інга Станітє-Толочкєнє.

Вона розповіла, що завдяки зусиллям науковців, істориків є можливість дізнатися більше про один з артефактів Великого князівства Литовського – фортецю Тягинь.

"Це важлива археологічна пам'ятка, яка об'єднала три культури, – литовську, українську та кримськотатарську", – сказала вона.

При цьому посол наголосила, що Литва завжди залишатиметься надійним партнером України.

"Литва була, є, і буде надійним партнером України, який і надалі надаватиме всебічну допомогу, як це було ще за часів Великого князівства Литовського, коли ми об'єдналися у боротьбі за свободу у боротьбі проти нашого спільного ворога", – сказала вона.

В свою чергу голова правління "Культурного центру Україна-Литва", директорка ГО "ІРЦ "Правовий простір"" Наталя Бімбірайте розповіла, що ідея створення віртуального музею фортеці Тягинь виникла ще у 2018 році, коли почали з'являтися артефакти литовського походження.

"До 2022 року дуже багато ресурсу йшло на організацію розкопок, а після початку вторгнення Росії в Україну роботи призупинилися. Територія, де йшли розкопки, опинилася під окупацією. Тому вирішили зайнятися створенням віртуального музею фортеці", – зазначила вона.

За словами Бімбірайте, на створення музею пішло майже 8 місяців. Інформацію можна отримати англійською та українською мовами.

"Ми дуже хотіли, щоб люди з усього світу могли зайти на сторінку музею зі звичайного айфона, побачити артефакти, роздивитися їх з різних боків", – сказала Бімбірайте.

Віртуальний музей фортеці Тягинь має 6 залів, в яких представлені майже 100 артефактів. Його можна відвідати за посиланням.

Голова правління "Культурного центру Україна – Литва" Наталя Бімбірайте зазначила, що зараз ця пам'ятка археології недоступна для подальшого вивчення:

"Сама присутність фортеці й все, що ми будемо сьогодні розповідати, науково спростовує російські наративи про так звану Новоросію, про те, що нібито Катерина II принесла цивілізацію на південь України. Це все брехня. Археологія — це така наука, яка або підтверджує, або спростовує історичні факти знахідками, матеріальною культурою. Так ось, литовська культура є, польська є, і кримськотатарська, і українська, а їхньої — немає."

Довідка

Фортеця Тягинь — це пам'ятка археології національного значення. Вона розташована у Херсонській області на правому березі Дніпра. Фортецю побудували в XIV-XV століттях за часів Великого князівства Литовського.

Археологи Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАН України протягом 2016-2021 років виявили артефакти, що привернули увагу дослідників з України та Литви.

У 2021 році в 30 річницю Незалежності України в Тягині знайшли булаву XV століття. Серед офіційно знайдених вона найдавніша на Північному Причорномор'ї. 

На початку 2022 року по договору найцінніші артефакти вивезли в Київ. Потім почалося повномасштабне вторгнення рф і розкопки зупинилися.  

Тоді ж у 2022 році село Тягинка тимчасово окупували російські війська. Тягинку від росіян звільнили 11 листопада 2022 року, проте після визволення громада й досі потерпає від обстрілів.

У червні 2023 року після підриву Каховської ГЕС частину села затопило.

У 2024 році науковці та активісти з Херсона оцифрували колекцію артефактів, врятовану з пограбованого краєзнавчого музею, та створили 3D-модель фортеці, що тепер доступна широкій аудиторії.

Нагадаємо, у Миколаєві оцифрують ще 100 мариністичних творів з колекцій двох музеїв.

Також Рубрика повідомляла, що евакуйовані рукописи Леся Курбаса, Миколи Хвильового та Івана Дніпровського оцифровують в державному історико-культурному заповіднику "Тустань".

Окрім того, музей Романа Шухевича, що знаходиться в обласному центрі Львові та який зруйнували ворожі дрони, оцифрували.