Майже в усіх районах столиці для уникнення підтоплення облаштували дощові садки
Дощові садки облаштували вже майже в усіх районах Києва, вони необхідні для того, щоб уникати підтоплення під час злив.
Про це пише Рубрика, посилаючись на КМДА.
У чому проблема?
12 червня у Києві випало більш ніж половина місячної норми опадів. Як повідомляє КМДА, ця злива стала найбільшою за кількістю опадів за 30 років. Але негода зачепила не лише столицю. Повідомлення про затоплені вулиці, паралізований рух транспорту та зламані дерева надходили й з інших населених пунктів України.
Також 6 жовтня у столиці пройшла потужна злива, яка почалася ще з ночі. Через сильний дощ знову сталися підтоплення у кількох районах Києва.
Яке рішення?
Одним з рішень, яке дозволяє містам боротися з надмірними опадами, спричиненими кліматичними змінами, можуть стати дощові сади. Тому у Києві почали створювати перші унікальні ландшафтні рішення для збирання та подальшої утилізації води, що мають вигляд квіткової клумби.
Загалом цього року в столиці мають намір облаштувати 10 дощових садів та проаналізувати, як вони впораються із затриманням дощової води.
Як це працює?
Як зазначають у міськраді, упродовж 2024 року в місті вже облаштували девʼять таких садків.
На вигляд це заглиблені клумби з вологолюбними й стійкими до спеки багаторічними рослинами. Вони допомагають збирати й утилізовувати дощову воду.
"Зазвичай, коли дощова вода потрапляє на асфальт або бетон, вона стікає в каналізацію, що при сильних зливах може спричиняти підтоплення. Дощові садки, завдяки спеціальній структурі, з дренажних шарів і рослинності сповільнюють рух води, знижують навантаження на систему водовідведення, а, отже, і зменшують ризик підтоплень", наголосив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів.
Окрім того, вони також допомагають рослинам адаптуватися до кліматичних змін і створюють природний простір для комах-запилювачів.
"Дощові садки стають важливою частиною глобальних зусиль із подолання наслідків кліматичних змін і покращення якості міського середовища. Окрім запобігання підтопленням, вони також створюють додатковий природний простір, сприятливий, зокрема, для запилювачів. Усе це позитивно впливає на екосистему Києва. Тому цей проєкт ми будемо масштабувати", підкреслив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.
Усі дощові садки в місті облаштували КП УЗН й не залучали додаткові бюджетні кошти. Для садків обирали локації, що найбільше страждають від підтоплень.
Нагадаємо, що у травні перші дощові садки створили в Солом'янському, Оболонському й Подільському районах Києва, зокрема на Контрактовій площі. Вони здатні поглинати, затримувати й фільтрувати до 90% води, що потрапляє на їхню поверхню.