Вплив глобального потепління: за 35 років кількість рослинності на крижаному материку Антарктида зросла вдесятеро

Антарктида, відома своїми суворими умовами та нескінченними крижаними просторами, за останні кілька десятиліть зазнала суттєвих змін. Рослинний покрив континенту зріс у понад 10 разів, що стало одним із яскравих показників впливу глобального потепління.

Про це йде мова в дослідженні, опублікованому в Nature Geoscience, повідомляє The Guardian.

Як розповідають у науковому виданні, вчені використали супутникові дані програми Landsat, які охоплюють період з 1986 по 2021 роки:

• виявилося, що у 1986 році рослинність в Антарктиді займала менше одного квадратного кілометра;
• до 2021 року зелений покрив зріс майже до 12 квадратних кілометрів.
• цей процес прискорився у 2016 році, що збіглося зі значним скороченням площі морського льоду, який відіграє ключову роль у регулюванні клімату регіону.

Як підкреслив доктор Томас Роланд з Університету Ексетера, навіть такі ізольовані та суворі території, як Антарктида, не захищені від наслідків кліматичних змін, спричинених людською діяльністю.

"В антарктичному ландшафті все ще майже повністю переважають сніг, лід і скелі, і лише невелика частина колонізована рослинним світом.

Але ця крихітна частка різко зросла, показуючи, що навіть ця величезна та ізольована пустеля зазнає впливу кліматичних змін, спричинених людиною", зазначив вчений.

Науковці вважають, що цей процес спричинений глобальним потеплінням на континенті, який нагрівається швидше, ніж інша частина планети.

"Протягом останніх 60 років в Антарктиді спостерігалося значне підвищення температури, причому темпи потепління були найвищими в регіонах Західної Антарктики та Антарктичного півострова і відбувалися набагато швидше, ніж середнє глобальне потепління", – йде мова в дослідженні.

Мохи — піонери нових територій

Головними "новими мешканцями" крижаного континенту стали мохи, які активно поширюються на відкритих від льоду територіях. Дослідження, опубліковане в журналі Nature Geoscience, показало, що цей процес триває з небувалою швидкістю.

Мохи, які становлять основну частину рослинності Антарктиди, мають унікальну здатність колонізувати оголені скелясті поверхні, що звільняються від льоду.Вони не тільки створюють основу для формування ґрунтів, але й можуть сприяти росту інших видів рослин, у тому числі інвазивних.

"Ґрунт в Антарктиді здебільшого бідний або зовсім відсутній, але це зростання рослинного життя додасть органічних речовин і полегшить формування ґрунту.

Це підвищує ризик прибуття немісцевих та інвазивних видів, які, можливо, переносять екотуристи, вчені чи інші відвідувачі континенту", – пояснив учасник дослідження, доктор Оллі Бартлетт з Університету Хартфордшира (Велика Британія).

Це може стати серйозною екологічною проблемою для континенту, оскільки його екосистема надзвичайно вразлива до зовнішніх впливів.

Майбутнє Антарктиди: екологічні виклики

Потепління в Антарктиді відбувається швидше, ніж у багатьох інших частинах світу.

За словами Томаса Роланда, майбутні зміни клімату, спричинені викидами вуглекислого газу, можуть викликати "фундаментальні зміни в біології та ландшафті" Антарктиди.

Професор Ендрю Шеферд з Університету Нортумбрії (Велика Британія), який не брав участі в науковій роботі, вважає, що нове дослідження відповідає його попереднім спостереженням.

"Це дуже цікаве дослідження, яке збігається з тим, що я знайшов, коли відвідав затоку Ларсен [в Антарктиді] пару років тому. Ми висадилися на пляжі, який був похований під шельфовим льодовиком Ларсена, поки шельф не обвалився в 1986-88 роках. Ми виявили, що тепер у ньому тече річка, у якій ростуть зелені водорості!

Це місце було приховано від атмосфери тисячі років і було колонізовано рослинами протягом кількох десятиліть після того, як воно звільнилося від льоду — це справді вражає", – сказав він.

Шеферд також вважає, що збільшення кількості рослинності в Антарктиді – "переломний момент" для регіону, де вже закріпилося життя.

Нагадаємо, що вчені занепокоєні вивільненням токсичної ртуті у водну систему через танення вічної мерзлоти в Арктиці. Вони називають це "гігантською ртутною бомбою", що потенційно здатне вплинути на харчові ланцюги.

Окрім того, через кліматичну кризу крижаний щит Гренландії втрачає в середньому 30 мільйонів тонн льоду на годину, що на 20% більше, ніж вважалося раніше.

Також на Східноантарктичному плато науковці дослідницької станції Concordia зафіксували найбільший стрибок температури, який коли-небудь вимірювали на Землі за весь час існування досліджень.

У липні на українській антарктичній станції "Академік Вернадський" полярники зафіксували значне підвищення максимальної добової температури.