Сибіга: діалог між Польщею та Україною отруює питання ексгумацій жертв Волинської трагедії, його треба розв’язати

Про це сказав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за результатами свого візиту до Польщі.

Як розповів очільник зовнішньополітичного відомства, під час зустрічі розглянули "чутливі питання минулого", серед яких ексгумації загиблих під час трагічних подій Волині.

Глава українського МЗС переконаний, що "справжні друзі можуть відверто обговорювати між собою все", а тому посадовці обох країн спілкувалися щодо "конкретних технічних, а не політичних кроків, щоб нарешті розв'язати питання ексгумацій, яке вже довгий час отруює наш політичний діалог".

Міністр підкреслив, що Україна та Польща прагнуть конструктивного діалогу і розуміють важливість збереження міцних відносин, попри складне історичне минуле.

"Минуле, яким би воно складним не було, не може ставити під загрозу сучасну протидію спільним викликам і майбутнє в євроатлантичній сімʼї. Переконаний, що це наше спільне розуміння з польською стороною", — сказав Сибіга.

Нагадаємо, 1 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна готова до обговорення питання Волинської трагедії.

"Ми маємо достатньо політичної волі та дипломатичного хисту, щоб розв'язувати будь-які, зокрема найскладніші питання, зокрема з нашими найближчими союзниками й друзями поляками. Ми на цю тему будемо сьогодні розмовляти", наголошував на полях Варшавського безпекового форуму глава МЗС.

Своєю чергою в Українському інституті національної памʼяті заявили, що у 2025 році планують провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у Рівненській області. Зроблять це у відповідь на звернення поляків.

Голова УІНП Антон Дробович заявив, що Інститут схиляється до рішення взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт. Водночас польську сторону запросять у ролі спостерігача.

Раніше міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш влітку заявив, що Варшава не зможе погодитися на вступ України до ЄС доти, доки країни не завершать суперечки довкола подій на Волині у роки Другої світової війни.

Тим часом президент Анджей Дуда критикував такі твердження. На його думку, блокування доступу України до Європейського Союзу є продовженням політики володимира путіна. Оскільки російський диктатор розпочав агресію проти України саме для того, щоб зупинити її інтеграцію до ЄС.

Волинська трагедія

У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на теренах України діяли одразу декілька партизанських рухів. Це, зокрема, були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони переважно вели свою боротьбу на Волині.

Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії упродовж минулих років та вже нинішні вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.

Згідно з польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку загинули до кількох тисяч людей. Водночас за даними проєкту Українського католицького університету (УКУ), з українського боку загинули від 9 до 10 тисяч людей.