На Полтавщині пасічниці відкрили власний цех переробки: як це працює?

"Рубрика" розповідає, як пасічницям допомагає кооперування та підтримка підприємництва сільських жінок. Це рішення може запрацювати й в інших громадах!

У чому проблема?

Бджільництво чимало людей стереотипно вважають чоловічою професією. Проте все більше українських жінок долучаються до цієї справи, кидаючи виклик старим упередженням. На цьому шляху вони стикаються з багатьма викликами — як і будь-яка інша сфера сільського господарства, бджолярство вимагає значних фізичних зусиль і фінансових вкладень. 

Яке рішення?

Вирішенням цих труднощів стає кооперація. Так, у Полтавській області діє сільськогосподарський кооператив "Свій до свого", де жінки-пасічниці об'єднали зусилля для подолання спільних проблем. Об'єднання, створене ще до повномасштабного вторгнення, попри труднощі воєнного часу працює і розвивається — у вересні цього року кооператив "Свій до свого" відкрив власний цех із переробки продуктів бджільництва.

Як це працює?

Любов до бджіл, що передається з покоління в покоління

Тетяна Сенчук, голова жіночого кооперативу "Свій до свого" у бджільництві з самого дитинства — весь вільний час вона проводила на пасіці, яку утримували її батьки. З 16 років почала працювати продавцем в спеціалізованому магазині для пасічників, потім навчалася в академії, де захистила дипломну роботу в галузі бджільництва, з 2020 року веде наукову діяльність в ННЦ "Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича". Паралельно Тетяна займається пасікою в 160 бджолородин, на якій отримує мед, бджолине обніжжя, маточне молочко тощо. Підтримує племінну справу, зберігаючи аборигенну українську степову породу бджіл.

У 2020 році Тетяна Сенчук та інші жінки-пасічниці Полтавської області познайомились з Кооперативною Академією та пройшли цикл їхніх тренінгів. Результатом навчань стало створення жіночого кооперативу, а трохи пізніше був написаний бізнес-план зі створення цеху з фасування та переробки меду. Але реалізувати спільну мрію жінкам-підприємцям вдалося не одразу.

Підтримка кооперативу "Свій до свого" стала можливою завдяки Програмі підтримки підприємництва сільських жінок. Її своєю чергою підтримує Проєкт розвитку підприємництва для постраждалого від війни сільського населення в Україні "WeProsper", який реалізується ДОГО "Сільськогосподарська консультаційна служба" та ГС "Бізнес Мережа Сільських Жінок" в партнерстві з неурядовою організацією SOCODEVI, що фінансується урядом КанадиEmbassy of Canada to Ukraine.

"У межах проєкту реконструювали будівлю, в якій розташований цех, замінили покрівлю та зробили внутрішній ремонт. Також придбали частину нового обладнання. Крім матеріальної підтримки, були надані консультації з розвитку власного бренду та організації виробничого процесу згідно з українськими та міжнародними стандартами", — повідомила менеджерка програми підтримки кооперативів Ірина Воловик. 

"Це перший цех із переробки продуктів бджільництва, який відкрив сільгоспкооператив. Новітнє обладнання допоможе оптимізувати процес та полегшити роботу бджолярів", — зазначив на офіційному відкритті цеху заступник начальника Полтавської ОВА Володимир Когут.

А це точно спрацює?

На Полтавщині розвиток галузі бджільництва є одним із пріоритетних. Щороку область виробляє понад 3 тисячі тонн меду. Голова кооперативу Тетяна Сенчук каже: сьогодні до складу жіночого кооперативу входять 8 учасниць. Загалом у кооперативу близько 300 бджолосімей. Також є племінна пасіка. Залежно від сезону спільнота отримує від 3 до 5 тонн меду, значна частина якого тепер буде перероблятися у новому цеху.

"На сьогодні ми маємо камеру для декристалізації меду, обладнання для його фасування в дрібну тару різних об'ємів, кремувалку для приготування нового продукту крем-меду, а також сушильні шафи для сушіння бджолиної обніжки", — перелічує Тетяна Сенчук.

За її словами, кооператив "Свій до свого" має високу якість виробництва, що базується на суворих стандартах і використанні сучасних технологій. Учасники кооперативу дотримуються натуральних методів бджільництва, що виключає використання штучних добавок або хімічних обробок. Це гарантує чистоту та екологічну безпеку продукції.

Наразі у кооперативі працюють над отриманням сертифікації та реєстрацією виробничих потужностей. Також налагоджують канали збуту. У планах — збільшити кількість учасників, розширити цех, відповідно й виробничі потужності та виготовляти продукцію на експорт. 

"Ми можемо надавати послуги як для членів кооперативу, так і для інших пасічників та пасічниць. Незалежно від їх статусу та приналежності до тих чи інших організацій", — додає Тетяна Сенчук.

За словами Леонори Адамчук, докторки технічних наук, Голови правління ГО "Фундація жінок пасічниць", для пасічних господарств, які переважно знаходяться у сільській місцевості, кооперація задля спільної переробки виробленої сировини є шансом на виживання в умовах економічної кризи під час війни.

"На тлі євроінтеграційних процесів та зміни нормативно-правових актів що регулюють виробництво меду, бджолиного обніжжя, перги та інших продуктів бджільництва, створення виробничих потужностей є невіддільною часткою існування медового бізнесу. Поряд з цим, подальший розвиток внутрішнього ринку меду, полягає не лише у зміцненні культури споживання, а й створенні медових продуктів з доданою вартістю. На мою думку, це і є макроцілями проєкту «Свій до свого»", — коментує Леонора Адамчук.

Для членкинь ГО "Фундація жінок пасічниць" партнерство з кооперативом також є важливим кроком. Використання виробничих потужностей дасть можливість збільшити обсяги фасованої продукції, створювати нові оздоровчі продукти або розширювати асортимент.