Фото: ОПУ
Про це повідомила перша леді України.
Ця виставка стала першою персональною експозицією художниці у Північній Америці. Глядачам пропонують ознайомитися з ключовими творами Екстер, створеними в період з 1913 по 1934 рік.
Серед них — 30 мальовничих полотен та робіт на папері, а також ескізи для театральних постановок. Спеціально для виставки був створений окремий мистецький каталог.
Усі експонати зібрали завдяки співпраці американських та українських музеїв, а також приватних колекціонерів. Виставка має на меті представити творчий спадок Олександри Екстер широкій міжнародній аудиторії.
Фото: ОПУ
Крім того, у музеї одночасно відкрили ще одну виставку — "Воля: український модернізм", на якій представлено роботи сучасників Екстер. До експозиції увійшли твори таких відомих митців, як Олександр Архипенко, Давид Бурлюк, Олександр Богомазов, Марія Синякова та Василь Єрмилов.
"Всі ці люди творили нове мистецтво, яке вплинуло на їхню країну, весь світ і нас, нащадків, навіть якщо ми про це не здогадуємося. У цьому і є "м'яка сила" творчості – ставати частиною цілих спільнот і народів на віки", – написала Зеленська.
Обидві експозиції можна буде відвідати з 27 вересня по 19 січня 2025 року.
Під час візиту до Нью-Йорка Президент Зеленський також зустрівся з українською громадою, де обговорювалися питання збереження культурної спадщини та підтримки українського мистецтва. Розмову модерувала Посол України в США Оксана Маркарова.
Українська деколонізація у світі
Багатьох українських митців свого часу почала присвоювати Росія. Так, лише до російського авангарду по всьому світу почали відносити творчість Давида Бурлюка, Олександи Екстер, Василя Єрмілова, Казимира Малевича й багатьох інших митців. Тому для українських культурних інституцій основним пріоритетом стало повернення їм української ідентичності та представлення в українському контексті. Протягом десятиліть вони придушувалися та привласнювалися російським імперіалізмом.
Від початку повномасштабного вторгнення провідні музеї світу почали переосмислювати спадщину українських митців й коректно їх підписувати. Так, зокрема завдяки дослідженням журналістки, авторки УП.Культура Анни Лодигіної, найбільший художній музей Фінляндії Атенеум змінив підпис національності під прізвищем художника Іллі Рєпіна з росіянина на українця.
Навесні 2023 року Штутгартський музей Staatsgalerie оновив інформацію про представницю українського авангарду, художницю Олександру Екстер й прибрав підпис "російська художниця". Також інші музеї почали відзначати твори Айвазовського, Куїнджі, Малевича за їхнім українським походженням.
Ввечері 5 березня російські окупаційні війська вдарили ракетами по Кривому Рогу. Внаслідок обстрілу є постраждалі.… Читати більше
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що вирішив розпочати стратегічні обговорення з лідерами країн ЄС щодо використання ядерної… Читати більше
У перші дні весни в Музеї історії міста Києва відкрилась виставка «Хто вам сказав, що… Читати більше
У Богодухові на Алеї Слави відбулася знакова подія – презентація унікальної скульптури Хреста, створеної з… Читати більше
Україна і США все ще обговорюють укладення угоди про корисні копалини. Переговори між чиновниками двох… Читати більше
Бета-тестування послуги «Дозвіл на зброю» у «Дії» добігає кінця; найближчим часом послуга запрацює для всіх… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.