Дослідження показали, що майже кожна четверта дитина у світі зазнала прямого впливу війни

Майже кожна четверта дитина у світі безпосередньо постраждала від війни, а 67% зазнали її непрямого впливу.

Про це свідчить дослідження "Захист дитинства: виміри безпеки для молодого покоління", яке презентували під час четвертого Саміту перших леді та джентльменів, передає Рубрика із посиланням на Офіс Президента.

У ході дослідження фахівці опитали 300 батьків і таку ж кількість дітей з 15 країн світу, зокрема України, США, Бразилії, Литви, Японії, Франції та Іраку. Загалом соціологи провели 9000 інтерв'ю.

"У безпеки, а надто дитячої, багато вимірів, і ми спеціально дослідили основні загрози, з якими стикаються чи можуть зіткнутися всі діти світу, незалежно від країни, де живуть", – зауважила перша леді Олена Зеленська.

Опитування дітей віком від 13 до 17 років показало, що 89% з них знають щонайменше про одну війну або збройний конфлікт, що наразі триває.

Найбільше від війни постраждали діти з України – 99% з них безпосередньо зазнали негативного впливу внаслідок бойових дій. До цієї категорії також належить майже чверть дітей з усього світу, які:

• родом з країни, де відбувається війна або конфлікт;
• мають члена родини або друга на фронті;втратили члена родини або друга протягом війни;
• мають члена родини або друга, які працюють на підтримку країни у війні.

Найменше війни безпосередньо вплинули на дітей з Японії – 4%.

Серед країн-учасниць опитування найбільше опосередкованого впливу від війни зазнали французькі діти, 86% з яких:

• знають людей, що живуть у країні, де триває війна;
• бачили, читають або чують про війну в новинах, соціальних мережах, інтернеті тощо;
• знають біженця з країни, що перебуває у війні;
• відчувають вплив побічних ефектів, як-от підвищення вартості товарів та послуг;
• постраждали іншим чином.

"Непрямий вплив війни відчувається у відповідях навіть у тих країнах, де війни зараз немає. Це доводить те, про що ми в Україні часто кажемо: розв'язана Росією війна впливає на весь світ і на всіх дітей", – додала Олена Зеленська.

Дослідження продемонструвало, що дитина, яка безпосередньо постраждала від війни, відчуває більше занепокоєння щодо всіх аспектів життя, порівняно з однолітками, які не зазнали такого впливу:

• значною мірою це посилює відчуття небезпеки вдома (на 78%),
• занепокоєння щодо власного вигляду (42%),
• кількості друзів (39%),
• відчуття небезпеки поза домом (35%).

Серед опитаних 8 з 10 дітей стикалися в школі із ситуаціями, які загрожували безпеці та добробуту. Зокрема, йдеться про погану поведінку учнів у класі, фізичне цькування, насильницькі дії, а також крадіжки.

Для майже половини українських дітей (44%) загрозливими ситуаціями під час навчального процесу було переривання занять через повітряну тривогу.

Крім того, небезпека для дітей в інтернеті занепокоює 80% батьків, які взяли участь в опитуванні.

Натомість 8 з 10 підлітків знають щонайменше одну людину, яка стала жертвою неприємних ситуацій в інтернеті. Ще 13% дітей зазнавали шантажу через інтимні знімки, 16% отримували погрози, а 21% натрапляли на знімки спричинення шкоди чи самогубства.

Оцінюючи проблеми, що впливають на життя, діти найчастіше на перше місце ставили турботу про ментальне здоров'я, трохи менше – сімейні проблеми та екологічні.

Дослідження провела міжнародна консалтингова компанія Catalyse Research спільно з BRAND UKRAINE за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) на замовлення Глобальної платформи Саміту перших леді та джентельменів.

Опитування учасників здійснювали методом спілкування онлайн місцевими мовами в період з 6 по 18 серпня 2024 року.

Нагадаємо, від початку розв'язаної росією повномасштабної війни 60% дітей в Україні були змушені залишити свої домівки. І число це збільшується.

Проте, як наголосив Володимир Зеленський, діти кожного народу заслуговують на безпеку і можливість жити своїм життям, власними мріями зі своїми рідними.

Також Рубрика писала, що загалом кожен четвертий українець відчуває високий рівень стресу. Такі результати дослідження "Бар'єри та стереотипи: Чому люди уникають психологічної допомоги" Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv та Дослідницької лабораторії Rating Lab.