"Рубрика" взяла участь в урбаністичному фестивалі "Майстерня міста 2.0: безпека та сталий розвиток"
Під час фестивалю журналісти медіа рішень "Рубрика" розповідали, як убезпечити свій інформаційний простір від ворожої пропаганди та маніпулятивного контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту.
У чому проблема?
Дезінформація, фейки та маніпуляції постійно з'являються в стрічках наших соціальних мереж. А зараз вони стають все більш правдоподібними, оскільки до створення такого шкідливого та небезпечного контенту залучають штучний інтелект. Тож з кожним днем стає все важче розпізнати, де правда, а де брехня?
Яке рішення?
Журналісти медіа рішень "Рубрика" взяли участь в урбаністичному фестивалі "Майстерня міста 2.0: безпека та сталий розвиток", який відбувся 7 вересня. Протягом дня вони розповідали відвідувачам, як розпізнавати дезінформацію та не поширювати шкідливий контент, створений штучним інтелектом.
"На нашій локації ми розповідали про інформаційну безпеку. Вчили людей розрізняти реальні зображення від згенерованих штучним інтелектом та перевіряти інформацію, яку вони споживають у новинах та соцмережах. На жаль, медіаграмотність в Україні поки на низькому рівні, але люди цікавилися цією темою та активно брали участь в інтерактивах та обговореннях", — розповідає журналістка "Рубрики" Аліна Древницька.
Журналісти медіа рішень "Рубрика" Аліна Древницька та Артем Москаленко на урбаністичному фестивалі "Майстерня міста 2.0: безпека та сталий розвиток"
Як це працює?
Спочатку журналісти "Рубрики" пропонували учасникам пройти тест, щоб зрозуміти, наскільки вони інтуїтивно вміють розпізнавати фейки. Відвідувачі мали обрати одну брехню з трьох наведених інфоприводів. Лише дві людини змогли правильно визначити її. Фейк був такий: "Українська мова посіла друге місце на конкурсі милозвучності".
Одна з них сказала, що насправді жодного конкурсу милозвучності не було, а цей факт — "національна байка". Натомість друга людина вважала, що помилка в тому, що наша мова зайняла перше місце. Але вона була не права, оскільки конкурсу милозвучності мов дійсно ніколи не було, а отже українська мова не могла посісти ані друге, ані перше місце.
Також журналісти "Рубрики" розповідали про наративи російської пропаганди на прикладі конкретних фейкових новин. Так, зокрема, росіяни намагались подати американського коміка та його невдалий жарт як історика та його відкриття, що бабуся Урсули фон дер Ляєн нібито обіймала Гітлера.
Більше про цей фейк та інші наративи російської пропаганди можна прочитати в матеріалі "Рубрики": Депортація, дискредитація та приховані інтереси у війні: як працює російська дезінформація щодо ЄС та України.
Окрім протидії дезінформації, журналісти також пояснювали, як можна розпізнавати контент, згенерований ШІ, та чому він може бути шкідливим. Серед 10 фото відвідувачі мали знайти 7 створених ШІ та пояснити, чому вони так вважають. Для цього звертали увагу на пальці руки, обличчя людей та інші дрібні деталі на фото. Більшість учасників через декілька спроб навчилась розпізнавати ШІ.
Більше про те, як розпізнати ШІ в соціальних мережах, можна прочитати в матеріалі "Рубрики": Котики, динозаври та військові, яких ніхто не вітає: як розпізнати ШІ і не репостнути несправжнє.
Усі відвідувачі локації медіа рішень "Рубрика", окрім нових знань з медіаграмотності, також отримали фірмовий мерч нашого видання.
