Посухи загрожують унікальній екосистемі Дунайського регіону: WWF-Україна пропонує рішення

Дельта Дунаю, найбільша заплавна територія Європи та один із найбільш збережених регіонів дикої природи на континенті, опинилася під серйозною загрозою через зростання частоти та інтенсивності посух. Цей унікальний регіон критично потребує охорони та відновлення. Експерти Всесвітнього фонду природи WWF-Україна попереджають: посухи в Дунайському регіоні стають довшими та виходять за межі традиційного літнього періоду.

Про це пише "Рубрика" із посиланням на WWF-Україна.

У чому проблема?

Тривалі періоди посухи, особливо в 2003, 2007, 2012, 2015, 2017 та 2020-2023 роках, призвели до значного зниження рівня води в річці Дунай та її притоках. Це негативно впливає на природні екосистеми і різні сектори економіки, зокрема судноплавство, виробництво гідроелектроенергії та водопостачання для промислових та муніципальних потреб.

Дані Українського Гідрометцентру свідчать про те, що за останні тридцять років середньорічна температура повітря загалом в Україні підвищилась на 1,2°C. Крім цього, що швидкість підвищення температури повітря в Україні є значно вищою за глобальні та європейські темпи.

Яке рішення?

"Посуха — це не лише природне явище, але й наслідок недостатнього управління водними ресурсами та охорони довкілля. Нераціональне використання та забруднення водних ресурсів поглиблюють наслідки посухи, тоді як зміна клімату робить їх частішими та потужнішими. Ефективне управління водними ресурсами — ключ до подолання наслідків посухи. Ми повинні діяти негайно, щоб зберегти не лише унікальні екосистеми, але й життєво важливі ресурси для людини", — наголошує керівниця напряму "Вода" WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.

Проаналізувавши європейські практики та рекомендації, WWF-Україна сформулював проєкт Плану управління посухами (ПУП) та визначив кроки, необхідні для його розробки. Експерти пропонують впроваджувати природоорієнтовані рішення для відновлення водних ресурсів, та їх збереження для людини та природи. Саме цей підхід гарантує стійкість та довгостроковий успіх.

Як це працює? 

Зокрема, серед заходів, які можуть покращити ситуацію, є розвиток зеленої інфраструктури. До прикладу, відновлення заплав і водно-болотних угідь, які можуть запасати воду в періоди надмірних опадів.

Іншим альтернативним рішенням є повторне використання води для зрошення або на промислові потреби.

"Цей документ не є остаточним планом, оскільки законодавчо наразі навіть не передбачено його розробку. Однак він слугує підготовчою роботою, фундаментом для створення повноцінного документа з управління посухами", — зазначає Оксана Коноваленко.

Наразі готові Плани управління посухами для суббасейну річки Тиса, а також суббасейнів річок Прут та Сірет. Ознайомитись з документом можна за посиланням.

Загалом програми заходів запобігання і пом'якшення посухи суббасейну річки Тиса, а також суббасейнів річок Прут та Сірет включають 6 конкретних кроків:

• Розробка плану управління посухою (ПУП) має здійснюватися згідно з чинним законодавством та міжнародними стандартами (наприклад, "Керівництво з підготовки планів управління посухами" 2015 року). ПУП обов'язково має передбачати використання даних Європейської обсерваторії посух, а саме: статистична звітність, тренди, прогнози, впливи та оцінка ризиків за секторами.
• Збір та використання дощової води. Поширення серед мешканців громади практики збору дощової води для подальшого використання в господарських цілях.
• Збір та використання "сірої" води. Поширення практики збору "сірої" води (вживаної в будинках у ванних кімнатах, крім туалетної) для подальшого використання в господарських цілях (для туалету, поливу).
• Розробка методики визначення екологічного стоку, (так званих необхідних попусків) та розрахунок екологічного стоку для підтримки та розвитку біорізноманіття. Адже відсутність належного планування водокористування під час посух може призвести до надмірної експлуатації річок і водосховищ, та поставити під загрозу існування водних екосистем. 
• Розробка рекомендацій щодо відновлення лісового ландшафту долини річки, включаючи розробку нормативної бази для відновлення заплавних лісів. План також передбачає використання в сталій практиці під час лісозаготівлі ощадливі з точки зору охорони вод технології і процеси, особливо в гірській місцевості, наприклад, трелювання повітряно-канатними установками.
• Розробка освітніх матеріалів для водоспоживачів та водокористувачів і громадськості.