Із понад трьохсот об’єктів відновили лиш один: як сьогодні працює експериментальний проєкт комплексної відбудови в Україні

Експериментальний проєкт комплексної відбудови — це урядовий проєкт, до якого торік відібрали шість населених пунктів, що постраждали від російської воєнної агресії. Його унікальність полягала в застосуванні нового, комплексного підходу до відбудови — із плануванням та повною трансформацією обраних сіл і міст. На практиці втілити ці принципи виявилося складно.

Про це пише "Рубрика" із посиланням на дослідження Transparency International Ukraine.

Із понад трьохсот об'єктів, які планували відновити в межах експериментального проєкту, відбудували лише один. 

Водночас експертам не надали чіткої відповіді, про який саме проєкт йдеться. Однак найімовірніше — це ремонт дороги в Херсонській області. 

Дослідники знайшли проблеми на більшості етапів реалізації проєкту протягом першого року:

• Населені пункти для експерименту відбирали без чітких критеріїв і методики. Деякі з них запропонували обласні військові адміністрації. Один, а може й два, внесли з ініціативи Офісу Президента. Водночас усі населені пункти мають різний розмір і обсяги руйнувань.
• Без чіткої методики обирали і конкретні об'єкти для відбудови. Ці списки формували ОВА на основі пропозицій органів місцевого самоврядування, які погоджували з Міністерством відновлення. Ця складна процедура затримала старт проєкту. Водночас село Мощун на цьому етапі взагалі випало з експерименту. Йому не погодили перший перелік об'єктів, який складався з житлових будинків. У фінальний перелік Київська ОВА не внесла жодного об'єкта з цього села. 

Попри задекларовані принципи, Порядок, що визначав умови експерименту, не передбачав ані обов'язкового покращення якісних чи технічних характеристик об'єктів під час відновлення, ані обов'язкового розроблення плану відновлення населеного пункту. Ба навіть дотримання вже розроблених планувальних документів, передбачених законодавством, не вимагали. 

Через затримки з відбором проєктів також затримали і фінансування. Погодження паспорта бюджетної програми відбулося у середині вересня. Як наслідок, регіональні служби відновлення змогли розпочати закупівлі лише через пʼять місяців після офіційного старту експериментального проєкту і за три місяці до завершення бюджетного року. Станом на кінець 2023 року підрядникам перерахували 17% (558 млн грн) від виділених коштів на відповідний рік. Цьогоріч станом на червень залишок грошей так і не перерозподілили, хоча за іншими напрямами роботи Агентства відновлення це зробили в березні.  Через відсутність фінансування доводилося зупиняти роботи та навіть розривати договори з підрядниками. 

Уряд та регіональна влада звинувачували Агенство відновлення та його керівника у провалі проєкту з огляду на низькі показники виконання робіт. Той, своєю чергою, апелював до тривалих зволікань з боку уряду та відсутності фінансування. Зрештою політичні перипетії, які супроводжували реалізацію проєкту, стали однією з причин звільнення очільника Агентства.

Аналізуючи обставини та результати першого року реалізації експерименту, TI Ukraine дійшло висновку, що невдалий старт проєкту зумовлений відсутністю його належного нормативного регулювання та перешкодами з боку як його учасників, так і уряду. 

Проте оскільки комплексне відновлення має перспективи для застосування як механізм відбудови міст, селищ та сіл України, а відповідні положення уже включають у проєкти законодавчих ініціатив, TI Ukraine рекомендує при цьому:

1. Розробити критерії та затвердити порядок визначення населених пунктів, які підлягатимуть комплексному відновленню задля унеможливлення ухвалення суб'єктивних рішень у під час обрання таких населених пунктів або втручання у цей процес.
2. Визначити критерії прийнятності об'єктів для цілей комплексного відновлення та передбачити їх обов'язкову пріоритезацію відповідно до затверджених методик. 
3. Виключити з процедури відбору та затвердження об'єктів відновлення посередників у вигляді обласних державних (військових) адміністрацій за аналогією з пооб'єктним відновленням.
4. Призначити керівників для органів-координаторів експериментального проєкту — міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України та голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.