Фото: Національний університет "Львівська політехніка"
Про це пише Рубрика, посилаючись на пресслужбу університету.
У чому проблема?
Як зазначили у вищому навчальному закладі, вітчизняна наука орієнтована на підвищення рівня ефективності процесів відновлення та відбудови в Україні у воєнний та повоєнний періоди, тому використання склопакетів з вогнетривкими основами залишається актуальним.
Поступово це стало й потребою для роботи низки будівельних компаній, які забезпечують житлом українців у різних регіонах, – як багатоповерхівками, так і приватними помешканнями.
Адже збільшився попит на його використання не лише відповідно до державних будівельних норм, а й для додаткового підвищення рівня безпеки в будівлях, де проживають пересічні мешканці.
Яке рішення?
"Здебільшого таке скло виробники замовляють за кордоном, тому поява вітчизняного виробника вогнетривкого скла є затребуваною та актуальною як для виробників, так і споживачів.
Налагодження виробництва в Україні дозволить виготовляти таке скло у необхідних кількостях і розмірах в короткі терміни, зменшивши витрати на логістику. Це суттєво знижує собівартість продукту й робить його більш доступним", — підкреслив професор Сергій Варваренко з кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій.
Як це працює?
Вони розробили спеціальну гідрогелеву композицію для вогнетривких склопакетів та технологію її виготовлення в рамках проєкту "Розробка гідрогелевої композиції для вогнетривких склопакетів та технології її виготовлення". Проєкт отримав грантову підтримку Національного фонду досліджень України.
Фото: Національний університет "Львівська політехніка"
Склопакети з протипожежними властивостями можна використовувати в будівлях, де є вимоги щодо високого рівня вогнестійкості відповідно до будівельних норм і стандартів. Це особливо важливо для:
Фото: Національний університет "Львівська політехніка"
Новітні розробки вітчизняних учених орієнтовані на підвищення безпеки в будівництві, включаючи житлові споруди, що стало актуальним через потреби відновлення та відбудови України.
Фото: Національний університет "Львівська політехніка"
Технологія, запропонована науковим колективом професора Варваренка, є доступною для впровадження багатьма компаніями, які виготовляють склопакети спеціального призначення.
Фото: Національний університет "Львівська політехніка"
Фото: Національний університет "Львівська політехніка"
Вона включає виготовлення рідкої заливної композиції, яка заповнює міжскляний простір склопакету. Після герметизації та термообробки у склопакеті утворюється прозорий гібридний полімерно-мінеральний гідрогель.
При високій температурі він перетворюється у піну, що розширюється, створюючи пористий та непрозорий захисний шар, який зберігає цілісність скла і забезпечує його теплоізоляцію.
Глава Офісу Президента Андрій Єрмак заявив, що інформація про зустрічі з росіянами є фейком та… Читати більше
Під час зустрічі міністр оборони Рустем Умєров та генеральний директор німецького збройного концерну Rheinmetall Армін… Читати більше
У Ер-Ріяді міністр економіки Юлія Свириденко представила перспективні інвестиційні можливості в енергетиці, сільському господарстві, інфраструктурі… Читати більше
У Канаді під час Ігор нескорених українські ветерани вибороли п’ять медалей у плаванні. Про це… Читати більше
Добігає кінця Мюнхенська конференція з безпеки. За ці три дні на ній було зроблено чимало… Читати більше
На "Іграх нескорених", які проходять у Канаді, принц Гаррі підтримав українську команду, а на його… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.