Рішення для перемоги: шведські бронетранспортери приєдналися до арсеналу ЗСУ

Міністерство оборони України допустило до постачання у війська шведський гусеничний бронетранспортер Pbv 302.

Про це повідомила пресслужба відомства, пише Рубрика.

У чому проблема?

Бронетранспортери – це захист та мобільність наших військових. Забезпечення підрозділів бронетехнікою досі є вкрай актуальним.

Адже наявність такої  техніки дозволяє українським військам проводити рейдові дії, вибивати ворога з позицій, охоплювати підрозділи російських бойовиків, змушуючи їх полишати населені пункти під загрозою оточення, після чого проводити зачистку.

Яке рішення?

І Швеція є серед тих держав, які завжди долучаються до того, аби цю нашу потребу покрити. Так, у 2023 році в розпорядженні України було близько 50 БТР CV90, які нам надала Швеція. Тепер же нашу армію посилюватимуть Pbv 302, які скандинавська країна пообіцяла віддати всі, що має.

БТР Pansarbandvagn 302 (Pbv 302) увійшли до 16-го пакета оборонної допомоги ЗСУ від уряду Швеції, який був анонсований наприкінці травня цього року. Новий пакет Швеції свідчить про колосальну підтримку нашої держави з боку Стокгольма, яка є послідовною та незмінною від початку російського повномасштабного вторгнення.

Як це працює?

Ці бронемашини перебували на озброєнні шведської армії до 2014 року. У шведському уряді розповіли, що ця бронетехніка підсилить нові бригади української армії. Також до бронетранспортерів Pbv 302 передадуть запасні частини, обладнання для технічного обслуговування та боєприпаси.

Цей бронетранспортер є амфібією, тобто здатен перепливати водні перешкоди. Pbv 302 обладнаний сталевою куленепробивною бронею.

Щодо озброєння, то БТР обладнаний:

• автоматичною гарматою Hispano-Suiza 804, калібром 20 міліметрів. Вона розташована в одномісній башті, яку взяли зі списаного літака Saab 29. Гармата здатна здійснювати 500 пострілів за хвилину на відстань до 2 кілометрів. Через таке озброєння цю машину часто називають бойовою машиною піхоти, а не бронетранспортером;
• кулеметом Ksp 58 калібром 7,62 міліметра.
• двома мінометами Lyran.

Шведський гусеничний БТР Pansarbandvagn 302 розроблений компанією Hаgglund & Sоner у 1960-х роках. До армії вони почали надходити у 1966 році, всього було виготовлено 644 машини.

Корпус зварений зі сталевих плит, причому бічні мають двошарову структуру. Лобові плити можуть витримати влучання 20-мм снаряда.

"Бронетранспортер вагою понад 13 тонн має широкі гусениці, завдяки яким створює тиск на ґрунт менше, ніж трактор. Це дозволяє бронемашині рухатись складним бездоріжжям, м'якими й сипучими ґрунтами, зокрема, по болоту і пісках, а також долати водні перешкоди", – зазначили у Міноборони.

Гусеничний шведський БТР має дизельний двигун потужністю 280 кінських сил, що розганяє бойову машину до швидкості понад 60 кілометрів за годину.

Хоч машина і розроблялася як бронетранспортер, та у складі Сил оборони України вона може посісти нішу бойової машини піхоти, оскільки має відповідні ходові характеристики, гарматне озброєння та потужну броню.

Окрім того, їх передача дозволить забезпечити піхоту якісним транспортом із можливістю боротьби з ворожою легкою технікою.

Критики часто закидають, що начебто партнери нам надають ту зброю, яку "просто треба утилізувати". Особливо на таких наративах працює російська пропаганда. Проте варто розуміти, що Європа надає Україні підтримку в тих умовах, коли й сама вимушена посилюватися – про це свідчать все частіші заяви про те, що Європі слід готуватися до війни.

Варто додати, що шведські БТР, то є конкретний приклад того, що не завжди старіші зразки техніки означають, що вони ніяк не покажуть себе на полі бою. Як відзначає видання Defense Express, БТР М113, які нам надали США, є ще старішими (розроблені та прийняті на озброєння в 1950-х), проте отримали позитивні відгуки від наших воїнів.

Загалом з початку великої війни, Міністерство оборони кодифікувало та допустило до використання у військах близько 20 зразків бойових бронемашин із захистом від мін та засідок. Для потреб військових до експлуатації допустили зразки бронемашин, випущені оборонними концернами США, Великої Британії, Австралії, Туреччини та інших країн, а також ті, що виготовлені українськими виробниками.