Загибла нещодавно на Харківщині госпітальєрка Мулькевич залишила посмертний лист

14 серпня у Харківській області загинула медикиня добровольчого батальйону "Госпітальєри" Олександра Мулькевич з позивним "Майк". Вона потрапила під удар ворожого дрона, коли разом із колегами відпрацьовувала останній день ротації, а вже наступного дня вони планували повернутися додому.

Перед своєю смертю Олександра залишила посмертне звернення на випадок, якщо з нею щось трапиться. Її друзі опублікували його на її Facebook-сторінці.

У цьому зверненні медикиня зазначила, що для воїна найвище щастя – померти в бою, і закликала українців не боятися світла, яке вони несуть всередині.

"А ще краще за неї жити. Жити так щоб за багатьох з нас, по декілька життів. Виховувати маленьких українців в любові до світу та в міці і незламності. Показати їм всю красу Карадагу, сольові шахти Донбасу, терикони, заповідні коси, лимани, найбільші печери і червону руту.

Кожен з нас несе всередині світло, не бійтеся його запалити. Ми ще побачимось, все буде Україна!" – зазначила медикиня у своєму посмертному слові.

Вона висловила гордість за те, що народилася в Україні, називаючи її "найкращою країною світу".

"Всі ми трохи воїни, хтось на полі бою, хтось бореться з корупцією, а хтось відновлює справедливість в судах, наші люди воюють з невиліковними хворобами, а вчені з гравітацією.Така ми войовнича нація. І дуже палка до свободи.

Українці – вільні люди, цього в нас не забрати. Вільні в думках, поглядах і діях. І немає в нас межі. Ні в чому немає. В технологіях чи відкриттях. Все що захочемо – все зробимо", йде мова у зверненні.

Олександра була не тільки медикинею, але й активісткою благодійного фонду Starenki. Як розповідають у фонді, вона стала частиною команди в часи, коли майже вся команда була волонтерська і "всі робили все". Вона активно допомагала в організації перевантаження вантажів, реалізації творчих проєктів та вирішенні питань з партнерами.

"Організувати перевантаження фури памперсів у дві невеликі машини за пару годин? Запросто. Швидко реалізувати якийсь творчий проєкт з нуля? Саша впорається. Бо творчість – то точно про неї.

Непорозуміння з партнерами? Саша зможе все порішати. Розповісти про фонд іноземним журналістам? Саша готова це зробити. Хтось засмучений чи потребує підтримки? Саша прийде зі своїми жартами-історіями і вже всім трішки легше", – розповідають у фонді Starenki.

"Ми, як команда, не пам'ятаємо себе без Саші. Таке враження, що вона завжди була частиною Starenki", — зазначили у фонді.

Друг Олександри, Єгор Шуміхін, розповів "УП. Життя" про її щедрість та відданість.

"Це була дружба, де не було необхідності щось доводити один одному. Я просто знав, що вона є в моєму житті і завжди буде. Саша була справжньою, вона була своєю. Її гасло було: Dream big, do good.

У себе на балконі постійно доглядала за якимись воронами і голубами з перебитими крилами; була активісткою фонду, який допомагає літнім людям; взяла з вулиці песика з трьома лапками; сортувала сміття. Можливо трохи патетично, але вона жила допомогою іншим, їй ніколи не було все одно", зауважив він.

Прощання з Олександрою Мулькевич відбудеться 17 серпня у Києві на Байковому цвинтарі.

Нагадаємо, що на Харківщині у селищі Білий Колодязь росіяни атакували FPV-дроном машину медичного батальйону "Госпітальєри". Тоді загинули двоє медиків-волонтерів, чоловік та жінка, які були в автомобілі.