Попри успіхи ЗСУ в Курській області рф український омбудсмен не вірить у швидкий обмін “всіх на всіх”

Попри проведення українськими силами операції в Курській області російської федерації та поповнення обмінного фонду, найближчим часом не варто очікувати обміну полоненими у форматі "всіх на всіх".

Про це в ефірі "Радіо Свобода" повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Омбудсмен зауважив, що українська сторона постійно виступає з ініціативою проведення великих обмінів полоненими, включаючи обміни "всіх на всіх". Однак, за його словами, наразі він не вірить, що такий масштабний обмін відбудеться найближчим часом.

Попри це, українська команда продовжує робити все можливе для того, щоб великі обміни полоненими відбулися. У цьому процесі бере участь велика команда Координаційного штабу, і сам Лубінець активно займається цим питанням щоденно.

"Постійно українська сторона виступає з ініціативою проведення великих обмінів, у тому числі неодноразово через посередників ми виступали з ініціативою проведення обмінів "всіх на всіх".

Чи вірю я, що найближчим часом може відбутися обмін "всіх на всіх"? Ні, не вірю. Чи вірю я, що українська сторона робить все можливе, щоб великі обміни відбувалися? Так, цим займається велика команда Координаційного штабу, я особисто в щоденному режимі", підкреслив омбудсмен.

Операція в Курській області та її вплив

Операція ЗСУ в Курській області росії покращила ситуацію з поверненням українських громадян, як з території російської федерації, так і з окупованих територій України.

Лубінець зазначив, що українська сторона прагне використовувати ситуацію для укладення справедливих домовленостей щодо обмінів, зокрема, про принципи проведення обмінних процесів.

Лубінець не уточнив, чи російська сторона вже надала списки людей, яких в рамках обмінного процесу хоче повернути в першу чергу, посилаючись на чутливість обмінних домовленостей. Проте він додав, що розуміє потребу суспільства бути проінформованими про перебіг домовленостей.

За словами уповноваженого, саме тому на нараді з президентом Володимиром Зеленським було вирішено створити громадську раду з питань обмінів полоненими, щоб родини полонених і керівники громадських організацій могли бути залучені в ці процеси й отримувати певну інформацію.

Принципи справедливості та необхідність нових домовленостей

За словами омбудсмена, важливо дотримуватись принципу справедливості у процесі обмінів.

"Хто раніше потрапив у полон, той раніше виходить", зауважив він.

Лубінець підкреслив, що Україна має списки військовополонених і цивільних заручників, які були захоплені ще до початку повномасштабного вторгнення у 2014 році, а також оборонців Маріуполя, які перебувають у полоні вже понад два роки.

"У нас є списки військовополонених і цивільних заручників, яких росіяни взяли в полон ще до початку повномасштабного вторгнення – з 2014 року, в нас є оборонці Маріуполя, які більше ніж два роки перебувають у полоні.

Серед них є навіть ті, хто після верифікації й підтвердження Міжнародним комітетом Червоного Хреста був поранений у полоні, що взагалі нонсенс із погляду міжнародного гуманітарного права", наголосив посадовець.

Нагадаємо, Україна розширить переговорну групу, яка займається підготовкою обмінів військовополоненими. Зокрема туди ввійде ще шість структур.

15 серпня голова СБУ Василь Малюк повідомив, що до переговорної групи, яка від імені Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими займається підготовкою обмінів увійдуть представники Служби безпеки України, Головного управління розвідки Міноборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби зовнішньої розвідки та омбудсмана.

Своєю чергою очільник ГУР Кирило Буданов зазначив, що при Координаційному штабі створюють Громадську раду, особлива увага під час перемовин буде надаватися, зокрема, жінкам, важкохворим та важкопораненим.

Варто додати, що 14 серпня у Курській області українські військові взяли у полон понад сотню російських солдатів, після того, як ворожа рота прийняла рішення скласти зброю, бо військове керівництво їх покинуло напризволяще.