У Варшаві президент Польщі Дуда вшанував пам’ять воїнів УНР

Про це повідомила пресслужба польського лідера.

Дуда вшанував пам'ять полеглих у польсько-радянській війні на православному цвинтарі у варшавському районі Воля, що розташовується на лівому березі Вісли.

У переддень Дня Війська Польського Анджей Дуда також взяв участь у вшануванні пам'яті перед пам'ятником полеглим у 1920 році на військовому кладовищі Повонзки.

Свято Збройних сил Польщі щороку відзначають 15 серпня в пам'ять про битву під Варшавою 1920 року, яка розгорнулася під час польсько-радянської війни.

Головні урочистості з нагоди Дня Війська Польського, зокрема парад, заплановані у Варшаві на 15 серпня.

Нагадаємо, що Генштаб ЗСУ також привітав польське військо зі святом.

"15 серпня Збройні Сили України вітають побратимів та посестер зі Збройних сил Республіки Польща, весь польський Народ та Польщу з Днем Війська Польського!", зазначили у військовому командуванні.

Як зауважили у Генштабі, "війна показала, хто нам сестра і брат".

Що відомо про Варшавську битву

У серпні 1920 року відбулася Варшавська битва, також відома як «Диво на Віслі». Вона стала вирішальною битвою радянсько-польської війни, внаслідок якої Польська Республіка зуміла відстояти незалежність, завдавши поразки Червоній армії. Союзником польських військ були українські військові з'єднання УНР.

У 2020 році міська рада Варшави вирішила назвати один зі скверів у польській столиці іменем генерала Армії Української Народної Республіки Марка Безручка.

Марко Безручко народився на території сучасного міста Токмак Запорізької області в 1883 році. У часи Першої світової воював на німецькому фронті у складі російської армії: спершу як начальник штабу дивізії, потім дослужився до начштабу артилерійського корпусу.

6-та стрілецька дивізія під командуванням Безручка зіграла одну з вирішальних ролей під час узяття Києва у травні 1920-го і під час відбиття під Замостям контрнаступу кінноти під командуванням Семена Будьонного у вересні-листопаді того ж року. Тоді радянську кінницю фактично не пропустили до польської столиці Варшави.

Але Польща підписала мирну угоду з більшовиками, і польські війська припинили наступ. Армія УНР залишилася сам-на-сам із Червоною Армією. Зрештою, Безручко відступив до Варшави, де займався військовими справами УНР в екзилі, а ще дослідницькою діяльністю — як голова Українського військово-історичного товариства у Варшаві (1931-1935).

Під час Другої світової Безручко підтримував Організацію українських націоналістів. Помер у 1944 році у Варшаві, де й був похований — на православній частині міського цвинтаря "Воля".

У серпні 2016 року тодішній міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич поклав квіти до його могили в межах святкування Дня Війська Польського. А з червня 2018-го іменем Марка Безручка названо кільцеве перехрестя у Вроцлаві.