МОН затвердило засади реформування викладання історії у школах: які рішення

Уляна Гузь

Міністерство освіти і науки затвердило засади реформування історичної освіти у школах. Вона має стати україноцентричною. Проте поки зміни навчальних програм і підручників не планують.

Про це повідомляє МОН, передає Рубрика.

Яке рішення?

Концептуальні засади – це документ, який визначає подальше реформування історичної освіти.

Його розробляли спільно з українськими істориками, зокрема Людмилою Гриневич, Юлією Малієнко, Мар'яном Мудрим і Валерієм Островським.

↓Читайте також

Школа офлайн: МОН запускає гарячу лінію

Як це працює?

Головні пропозиції концептуальних засад:

• сформувати україноцентричний курс історії, який представляє як історію України, так і всесвітню (можливі назви: "Історія: Україна і світ", "Історія України і світу"). Провідною лінією має бути становлення української політичної нації та боротьба за українську державність. При цьому українознавчий компонент має складати 2/3 від всього матеріалу;
• усунути дублювання матеріалів та оптимізувати навантаження на дітей;
• узгодити матеріал з української та всесвітньої історій, щоб учні краще розуміли роль України у світі;
• розвивати глибину, критичність, раціональність і доказовість мислення у школярів;
• розвивати у дітей розуміння світових історичних контекстів;
• добирати історичний матеріал з урахуванням вікової відповідності.

Однією з важливих пропозицій концептуальних засад є викладати історію циклами з урахуванням віку школярів.

Початкова освіта:

• адаптаційно-ігровий цикл (1-2 класи) – інформаційно-ознайомлювальний цикл із загальними відомостями про людину, родину, громаду, рідний край, Україну як державу;
• основний цикл (3-4 класи) – Інформаційно-фрагментарний цикл, у якому найважливіші сюжети про Україну та світ викладаються у белетризованому вигляді (з використанням художніх засобів).

Базова середня освіта:

• адаптаційний (5-6 класи) – цикл, що представляє значущі сюжети історії України й світу від найдавніших часів до сьогодення та готує учнівство до вивчення систематичного курсу;
• базове предметне навчання (7-9 класи) – цикл, в якому домінує проблемно-тематичний сюжет, що представляє основні події історії України та світу згідно з історично-культурними періодами.

Профільна середня освіта:

• профільно-адаптаційний цикл (10 клас);
• профільний (11-12 класи).

Обидва цикли є проблемно-тематичними. Історію України та світу представлятимуть через основні явища й процеси від найдавніших часів до сьогодення.

Для поглибленого вивчення історії школи зможуть запровадити додаткові курси. Наприклад, для профільних класів – це історія державотворення, регіональна історія, історія культури, історична географія тощо.

Нагадаємо, Кабінет міністрів затвердив новий Державний стандарт профільної середньої освіти, мова йде про 10–12 роки навчання. У Міністерстві освіти й науки запевняють, що тепер буде більше вибору для учнівства.

Окрім того, як повідомляв Федоров,  Міністерство освіти й науки в співпраці з його відомством запустило комплексну політику "Школа офлайн", яка має на меті повернення 300 тисяч українських учнів до очного навчання.

Також повідомлялось, що в прифронтових регіонах України планують побудувати нові шкільні укриття, щоб учні мали змогу навчатися у безпечному середовищі під час повітряних тривог та російських обстрілів.

↓Читайте також

Збери портфель дитині: як допомогти школярам, що потребують підтримки

В Україні стартує набір до нових ліцеїв МВС: перші абітурієнти вже подали заявки

Кабмін виділяє 1,65 млрд гривень на новий шкільний курс "Захист України": навіщо це рішення