Президент підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації

Згідно з повідомленням, Глава держави у середу, 7 серпня, підписав закони №11433 та №11434.

Таким чином воєнний стан та мобілізацію в Україні з 12 серпня продовжили ще на 90 днів. Тобто вони будуть діяти щонайменше до 9 листопада 2024 року.

Варто зазначити, що в Україні вже 12 разів продовжували цей правовий режим з початку повномасштабного вторгнення російської федерації.

Нагадаємо, що Верховна Рада 23 липня затвердила внесені до парламенту укази президента про продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів, до 9 листопада.

Воєнний стан

Воєнний стан в Україні запровадили через повномасштабне вторгнення рф, яке сталося 24 лютого 2022 року. Це особливий правовий режим, що передбачає надання органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози.

Під час воєнного стану в країні можуть обмежувати:

• свободу руху громадян,
• іноземців та осіб без громадянства,
• також рух транспортних засобів.

Окрім того, можуть запровадити:

• трудову повинність,
• обов'язкові суспільно корисні роботи,
• або примусове відчуження приватного майна.

Під час воєнного стану неможливо припинити:

• повноваження Верховної Ради,
• уряду,
• судів,
• омбудсмена та деяких інших органів влади.

Не можна внести зміни до Конституції та провести вибори.

Натомість Основний Закон країни не передбачає такої можливості для президента, і жодним іншим документом — законом чи постановою — продовжити повноваження глави держави до завершення воєнного стану не можна.

Також в Україні можуть забороняти проведення мирних зібрань, мітингів, походів і демонстрацій та інших масових заходів.

Може обмежуватися право на вільне пересування.

Мобілізація

Загальна мобілізація ‒ це оперативний механізм поповнення лав Збройних сил, який проводиться одночасно на всій території України. У цей період мобілізації підлягають усі громадяни віком від 18 до 60 років (переважно чоловіки), які можуть виконувати військовий обов'язок.

У першу чергу комплектування бойових військових частин проводиться шляхом залучення резервістів, колишніх учасників АТО й ООС, з поступовим нарощуванням чисельності підрозділів військовослужбовцями та військовозобов'язаними, які проходили службу.

Мобілізованих, які не проходили військової служби на першому етапі направляють для здійснення фахової підготовки до навчальних центрів. Після завершення якої, вони вибувають для комплектування підрозділів, що ведуть бойові дії.