У Києві сьогодні вшанували ромів - жертв Голокосту
Фото: Ліля Гончарук
У Міжнародний день голокосту, 2 серпня, в столиці на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" відбулася церемонія вшанування ромів, що загинули в часи Другої світової війни.
Про це повідомляє Укрінформ та Суспільне, передає Рубрика.
Цього дня в 1944 році німецькі нацисти влаштували "Циганську ніч" у концтаборі Аушвіц-Біркенау (Освенцим), коли в газових камерах були закатовані 2897 ромів.
Загалом у цьому таборі з 23 тисяч ромів, депортованих із 14 країн, загинули понад 20 тисяч.
За роки Другої світової війни нацисти, здійснюючи расистську політику геноциду, вивезли з окупованих країн і спалили в концтаборах близько 500 тисяч ромів. Велику кількість знищили в таборах примусової праці, місцях кочування, під час каральних операцій. У межах сучасної України, за приблизними оцінками, загинули близько 24 тисяч ромів. Загалом за весь час геноциду, за оцінками сучасних істориків, від репресій постраждали від 600 тис. до 1 млн 500 тис. ромів.
Фото: Руслан Канюка
У 1941 році в Бабиному Яру розстріляли 5 циганських таборів, які розташовувалися біля Києва. На місці масових розстрілів мирних ромів на території Національного історико-меморіального комплексу "Бабин Яр" встановлений пам'ятник "Ромська кибитка".
"Чому фашисти нищили ромів, євреїв? Вони були "не такі", жили за власними традиціями. Який ми робимо висновок, вшановуючи цих людей? Ми маємо настільки сформувати політику виховання дітей, щоб усвідомлення інакшості було не причиною протидії цим людям, а причиною радісного сприйняття цього розмаїття як великої людської цінності", – підкреслив т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
Він додав, що несприйняття іншого є сьогодні основою збройних конфліктів, що, зокрема, демонструє війна росії проти України.
Фото: Руслан Канюка
Водночас міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов наголосив, що Україна має дбати про пам'ять про закатованих і не допустити повторення таких подій.
"Ми повторюємо: ніколи знову. Ніколи знову – Аушвіц, ніколи знову – Бабин Яр, ніколи знову – Буча. Неважливо, чи це десять людей, чи це сто, чи це тисячі, мільйони. Це показує одне – цінність людського життя невимірна", – сказав він.
Координаторка проєктів Ради Європи Віола Попенко зазначила, що геноцид ромів у деяких джерелах називають "забутим геноцидом", оскільки, за її словами, про ромів мало говорили в контексті трагічних подій Другої світової війни. Вона зазначила, що Рада Європи організовує заходи, щоби розповісти про це.
Голова Державної служби з етнополітики та свободи Віктор Єленський зауважив, що трагедія, жертв якої сьогодні вшановують, може стати для ромів джерелом пошуку колективної ідентичності.
Фото: Руслан Канюка
"Цей геноцид має два великі екзистенційні виміри. Перший – це те, до чого може привести імперське засліплення, бажання загарбати чужу землю, позбавити чужої свободи. Другий вимір – це ромська громада і взагалі роми, і не тільки України. Трагедія – це не завжди (і не тільки) розпач, це й те, в чому людські колективи вишукують свою ідентичність", – зазначив він.
Пам'ятний захід супроводжувався музично-поетичними номерами ромського театру "Романс". Також виступали представники ромської громади. Зокрема заслужений артист України Петро Чорний наголосив на важливості пам'яті про геноцид.
Фото: Руслан Канюка
"Бабин яр" — це символ Голокосту в Україні. Ми намагаємося донести , щоб ніколи ці людські трагедії не повторювались. Це дійсно дуже страшно, тому що у Бабиному Яру по історичним даним було розстріляно 5 циганських таборів. І щоб, не дай Бог, не повторилася ця людська трагедія, ми будемо кричати і нагадувати людям про те, що цього не можна забувати і потрібно пам'ятати", — сказала артистка циганського ансамблю "Романс" Марина Кравчук.
Довідка
Пам'ятну дату встановила Прокламація Міжнародної ради пам'яті геноциду ромів, ухваленою у 1996 року лідерами ромських організацій 10 країн Європи та Сполучених Штатів Америки.
2 серпня 1944 році нацисти у концтаборі "Аушвіц-Біркенау" знищили останніх в'язнів так званого "циганського табору".
Перше державне визнання Голокосту рому та синті відбулося у 1982 році. Канцлер Західної Німеччини Гельмут Шмідт визнав, що нацистський режим переслідував і чинив геноцид проти ромів та синті за ознакою їхньої раси.
