До списку нематеріальної спадщини додали традицію створення бойківської писанки, – МКІП

Традицію створення бойківської писанки Міністерство культури та інформаційної політики внесло до переліку елементів Національної нематеріальної культурної спадщини.

Про це йдеться на сайті відомства, передає Рубрика.

"Бойківська писанка – це не просто оздоблення яйця. Це цілий світ символів, обрядів і вірувань. Кожна лінія, кожен колір на писанці несуть глибокий зміст, пов'язаний з природою, космосом і життям людини", – зазначили у міністерстві.

Бойки – це етнографічна група українців, які проживають на Прикарпатті та в гірських районах українських Карпат. Нині це міста Турка та Самбір, окремі села у Самбірському районі Львівщини, а також деякі села у Закарпатській області.

У Мінкульті зазначають, що писанку писали дівчата та жінки напередодні Великодня.

Візерунки створювали за допомогою голки чи загостреної дерев'яної палички, а пізніше загостреним сірником. Традицію намагалися передати з покоління в покоління.

Кожна деталь орнаменту має своє значення, кажуть у МКІП. Вони відображають уявлення наших предків про:

• будову світу,
• вигляд небесних тіл,
• природу.

Колір писанки теж має свою символіку. Наприклад:

• червоний символізує радість життя,
• жовтий та оранжевий – природні світила,
• зелений – пробудження природи.

"Бойківська писанка – це не лише символ української культури, а й засіб збереження ідентичності бойків. Саме завдяки нематеріальній культурній спадщині спільнота вистояла та зберегла свої традиції", – наголосили у міністерстві.

Нагадаємо, раніше Рубрика писала, що Міністерство культури та інформаційної політики додало шість нових елементів до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України:

• традицію дзвонарства у Львові;
• культуру приготування та споживання "засипаної капусти" Львівщини;
• традицію створення бойківської писанки булавкою;
• обряд встановлення "віхи" на Переяславщині;
• програму з охорони традиції покриття хат соломою та очеретом у Національному музеї народної архітектури та побуту України;
• техніку вишивки "городоцький шов" або "городоцький стіб".

Раніше, у червні, до переліку нематеріальної спадщини України внесли танець "Сербен", який виконують місцеві жителі села Чортовець на Івано-Франківщині.

А в лютому до цього переліку додали одразу чотири елементи — кримськотатарську традицію кавову традицію, танець кримських татар "Хайтарма", кашу "Зозуля", яку готують на Вінниччині, та приготування затірки у селі Крива Лука на Донеччині — підсоленого пшеничного тіста, яке не замішується, а затирається до розміру горошини або квасолини.