До переліку нематеріальної культурної спадщини України внесли традицію львівського дзвонарства 

Дзвін у Львові. Фото: МКІП

Уляна Гузь

Міністерство культури та інформаційної політики внесло традицію дзвонарства у Львові до Національного переліку елементів культурної спадщини України.

Про це розповіли у МКІП, передає Рубрика.

Дзвони у Львові використовували для різних потреб, зокрема для:

• оповіщення про найважливіші події в місті,
• заклику на релігійні служби, під час весіль, похоронів та інших церковних обрядів.

Серед мелодій, які внесли до переліку нематеріальної спадщини, є такі:

• "Благовіст" — його виконують щодня перед церковними службами;
• "Передзвін" — виконується на Великдень під час освячення пасок, під час святкування Вербної неділі, а також під час різних процесій, вінчання, хрестин;
• мелодія для похорону;
• мелодія тривоги, оповіщення про стихійне лихо чи напад ворога.

↓Читайте також

Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО вперше офіційно засудив агресію рф та визнав загрозу для культури України

"Дзвони перетворилися з простого засобу спілкування на вираження живої спадщини, а дзвонарство та традиції шанування дзвону стають проявом колективної ідентичності міста Львова. Особливістю традиції дзвонарства у Львові є соціальна та міжконфесійна злагодженість, адже дзвонарі сповідують принцип рівності та виконують свої обов'язки у різних конфесіях, формуючи толерантне середовище", — наголошують у МКІП.

Нагадаємо, раніше Рубрика писала, що Міністерство культури та інформаційної політики додало шість нових елементів до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України:

• традицію дзвонарства у Львові;
• культуру приготування та споживання "засипаної капусти" Львівщини;
• традицію створення бойківської писанки булавкою;
• обряд встановлення "віхи" на Переяславщині;
• програму з охорони традиції покриття хат соломою та очеретом у Національному музеї народної архітектури та побуту України;
• техніку вишивки "городоцький шов" або "городоцький стіб".

Раніше, у червні, до переліку нематеріальної спадщини України внесли танець "Сербен", який виконують місцеві жителі села Чортовець на Івано-Франківщині.

А в лютому до цього переліку додали одразу чотири елементи — кримськотатарську традицію кавову традицію, танець кримських татар "Хайтарма", кашу "Зозуля", яку готують на Вінниччині, та приготування затірки у селі Крива Лука на Донеччині — підсоленого пшеничного тіста, яке не замішується, а затирається до розміру горошини або квасолини.

↓Читайте також

У реєстр "єПам'ятка" розпочнуть вносити культурні пам'ятки, що зараз в окупації: навіщо це рішення

У Києві напередодні незаконно знесли садибу Зеленських: прокуратура відкрила кримінальне провадження

"Скарби Криму. Повернення". У Києві відкрилася виставка врятованого від росіян "скіфського золота"