Клопотенко відтворив відому картину художника тісно повʼязаного з Генічеськом: у чому рішення

Відому картину "Щедрість" Миколи Писанки з Генічеська відтворив Євген Клопотенко.

Про це пише Таблоid, передає Рубрика.

У чому проблема?

Арт-ініціатива "Вкрадене мистецтво…", покликана привернути увагу до знищених та поцуплених об'єктів української культурної спадщини.

Цей проєкт має на меті не лише зберегти пам'ять про втрачені твори, але й протидіяти подальшому нищенню культурного надбання України.

Яке рішення?

Тому шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко приєднався до арт-ініціативи "Вкрадене мистецтво…" та відтворив відому картину "Щедрість" Миколи Писанки з Генічеська.

Як це працює?

Авторки проєкту, фольклористка Ярина Сізик та режисерка анімації Марія "Духовне Личко", разом із Клопотенком відтворили викрадену картину Миколи Писанка "Щедрість".

Цей твір було вкрадено з Херсонського художнього музею, де загалом викрадено понад 10 000 творів мистецтва. Однак, ці шедеври залишаються частиною української спадщини та потребують уваги і дослідження.

"Чудернацькі кавуни, зображені у роботі Миколи Писанка, викликають теплі, літні асоціації з українським Півднем та нагадують про безтурботний мирний час", — зазначають авторки проєкту.

Кавун є символом Херсонщини, регіону, який значно постраждав під час російського вторгнення і частина якого продовжує перебувати під окупацією та постійними обстрілами. Лариса Жарких, завідувачка інформаційно-масового відділу Херсонського художнього музею ім. Олексія Шовкуненка, наголошує на значенні цієї роботи:

"Кавуни на цій акварелі — не просто соковиті плоди. Це справжній символ Херсонщини і плодючості нашої південної землі. Недарма ж Микола Писанко, який другу половину свого життя прожив у Генічеську Херсонської області, назвав твір "Щедрість"".

Довідка

Микола Писанко, народжений в Олександрії (нині Кіровоградська область), з ранніх років захоплювався малюванням. Після завершення навчання на живописному факультеті Одеського художнього училища ім. М. Б. Грекова працював науковим співробітником Одеського художнього музею.

Після війни та важкого поранення, він продовжив свою кар'єру у різних містах, але найпліднішим періодом для нього став час, проведений у Генічеську на Херсонщині. Тут він працював у місцевому "Будинку піонерів", де його учнями стали багато відомих місцевих митців.

Розкрадання українського мистецького спадку є системною політикою країни-агресора. Авторки проєкту підкреслюють, що відеоролик знімався у день масованого ракетного обстрілу України 8 липня, коли російські ракети влучили у київські житлові будинки, приватну лікарню та дитячу лікарню "Охматдит".

Ця ініціатива має на меті не лише зберегти пам'ять про втрачені твори мистецтва, але й протидіяти подальшому нищенню культурного надбання України.

Нагадаємо, раніше Рубрика повідомляла, що Херсонський художній музей спільно з українською ведучою Дашею Астаф'євою відтворили картину "Портрет дівчини у вишиваній сукні", яку російські загарбники вкрали під час окупації міста.

Також Рубрика повідомляла, що Херсонський художній музей ідентифікував уже 96 творів мистецтва,  які викрали росіяни.

Зокрема роботу Марії Шнайдер-Сенюк (1936 р.н.) "Косарі".

Нагадаємо, що Департамент окупаційної адміністрації Криму, який відповідає за історичні артефакти та об'єкти культури на півострові, наказав підлеглим установам готувати музейні цінності до "евакуації".