Шуляк: Україна при будівництві для зменшення викидів СО2 має використовувати менше металу та більше деревини
Зелене відновлення є одним з обовʼязкових для виконання Україною пунктів задля отримання 50 млрд євро від Європейського Союзу, тому використання у відбудові нашої країни матеріалів з деревини сприятиме зменшенню викидів парникових газів (СО2), що буде узгоджуватись з умовами програми Ukraine Facility.
Про це заявила у Телеграм очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк.
Народна депутатка наголосила, що 35% викидів парникових газів (СО2) припадають на будівельний сектор – зокрема, на виробництво таких матеріалів як бетон, пластик, метал.
Тому деревина дійсно може стати альтернативою використанню цих матеріалів і Україна таким чином зменшуватиме обсяги викидів надшкідливих викидів.
Окрім цього, в контексті європейської інтеграції України та планування її зеленого відновлення деревина відкриває нові можливості. Насамперед це необхідність рухатись відповідно до New European Bauhaus як частини Європейського зеленого курсу (European Green Deal), який має зробити континент кліматично нейтральним до 2050 року, і деревина є саме тим екологічним та зеленим матеріалом.
"Лісова галузь економіки України має величезний потенціал не тільки для розвитку економіки держави, але й у відбудові після війни та саме зеленої відбудови. З моменту введення мораторію на експорт необробленої деревини ми отримали два позитивні ефекти: покращення екології і виробництво продукції з деревини з високою доданою вартістю", – зауважила Шуляк.
Як вважає нардепка, це в свою чергу сприяє розвитку виробництва з деревини від паливних пелет до меблів і будівельних матеріалів, що є яскравим прикладом переходу від сировинної економіки. В контексті європейської інтеграції та планування зеленого відновлення деревина відкриває нові можливості.
За словами очільниці профільного комітету, потенціал деревини можна спостерігати на прикладі державної програми компенсацій за пошкоджене і зруйноване житло "єВідновлення".
За підсумками тільки першого півріччя 2024 року, сума, яку українці витратили на ремонти пошкодженого житла за рахунок коштів програми, сягнула 1 млрд гривень. При цьому, найбільша частина цієї суми була витрачена на будівельні матеріали і серед них тільки 864 млн гривень – на купівлю деревини і будівельних матеріалів.
Тому, як зауважила очільниця партії "Слуга народу", важливо розуміти можливості будівельних матеріалів з деревини – це і якісно, і екологічно.
"Також це питання планування нашої зеленої відбудови. І справа не в збільшенні вирубки, а саме в більш якісній та технологічній переробці деревини. Ми розуміємо можливості будівельних матеріалів з деревини – це якісно, сучасно, екологічно, модно", підкреслила вона.
Але поки що Україна дуже далека від будівництва повноцінних будівель з деревини через ДБНи, які забороняють таке будівництво. Вони діють з 2017 року і вже зараз можна говорити про їх оновлення.
"Парламент цієї каденції прийняв декілька змін до будівельного законодавства. По-перше, стосовно того, що розробляти ДБН можуть не лише базові організації, які цим займаються зараз.
Тому я просила б всіх, хто хоче і може долучитися до розроблення нового ДБН, які прийдуть на зміну прийнятим у В.2.6-161:2017, брати у цьому участь. За умови, якщо такі зміни будуть ініційовані Мінвідновлення, а я впевнена, що міністерство обов'язково розгляне такі важливі зміни", – поділилася очільниця партії "Слуга Народу".
Як повідомляли, на відновлення житлової інфраструктури потрібні будівельні матеріали на майже 40 млрд доларів. Якщо для цього будуть використовувати будівельні матеріали, вироблені в Україні, стан економіки значно покращиться, оскільки держава отримає формування валової додаткової вартості на 21 млрд доларів з 180 млрд доларів валового внутрішнього продукту.
Що відомо про затвердження €50 мільярдів допомоги для України ( програма Ukraine Facility)
Як повідомляли, на засіданні Євроради всі 27 лідерів Євросоюзу дійшли консенсусного рішення навколо ухвалення Українського фонду в багаторічному бюджеті ЄС на 2024-2027 роки у розмірі €50 мільярдів. Перед цим ухвалення рішення блокувала Угорщина.
14 травня стало відомо, що план України, необхідний для реалізації програми Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро, остаточно ухвалила Рада Європейського Союзу. Цього року Кабінет Міністрів розраховує залучити 16 мільярдів євро.
22 травня Перший віцепрем'єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко та Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї підписали Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в рамках реалізації Ukraine Facility.
А вже 17 липня Європейська комісія підтримала виділення Україні майже 4,2 мільярда євро у межах програми макрофінансової допомоги Ukraine Facility.