СБУ та Нацполіція задіяли всі сили задля пошуку нападника: Зеленський прокоментував замах на Фаріон
Фото: Офіс Президента
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та керівник Служби безпеки України Василь Малюк тримають на контролі пошуки невідомого, який скоїв замах на Ірину Фаріон у Львові 19 липня.
Про це повідомляє Рубрика, посилаючись на Telegram Президента Володимира Зеленського.
Зеленський зауважив, що залучені всі необхідні сили Національної поліції та СБУ, щоб встановити обставини злочину. Тим часом лікарі борються за життя Ірини Фаріон.
«Очевидно, що будь-яке насильство заслуговує лише на засудження і кожен, хто винен у цьому нападі, повинен понести повну відповідальність», — наголосив Зеленський.
За словами Клименка, напад кваліфікували як замах на умисне вбивство.
Поліція та інші необхідні служби працюють на місці стрілянини. Мають покази свідків, опрацьовують дані з камер відеоспостереження.
«Розкриття злочину в активній фазі. Систематично отримую доповіді від керівництва поліції про вжиті заходи та встановлені обставини», — запевнив очільник МВС.
Нагадаємо, 19 липня о 19:30 поліція отримала повідомлення про те, що на вулиці Масарика у Львові невідомий чоловік стріляв у перехожу — це була мовознавиця Ірина Фаріон. Вона перебуває у важкому стані в реанімації.
Про Ірину Фаріон
Ірина Фаріон — українська мовознавиця, блогерка, громадська діячка та колишня народна депутатка від консервативно-націоналістичного Всеукраїнського об'єднання «Свобода».
У Верховній Раді популяризувала ідею важливості української мови, зокрема виступала проти «Закону Ківалова-Колесніченка». Закон від 2012 року, який зрештою визнали незаконним, передбачав офіційну двомовність у регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 відсотків. Тоді низка обласних та місцевих рад визначили регіональною мовою російську.
У грудні 2012 року політикиня розкритикувала намір уряду скасувати обов'язковість дублювання фільмів українською, а також неволодіння державною мовою тодішнього глави Кабінету Міністрів Миколи Азарова. Вона звернулася до ексглави уряду:
«Мову не знають ті, які або політично упереджені, або розумово відсталі».
Що відбувалося навколо Фаріон
Нагадаємо, що в інтерв'ю Фаріон звинуватила військових, зокрема бійців "Азову" та 3-ї ОШБр, в тому, що вони спілкуються російською мовою. Окрім того, пізніше Фаріон опублікувала допис у своїх соцмережах, в якому заявила, що "воювати за Україну – це не заслуга, а обов'язок", а також назвала російськомовних захисників "москворотими".
Як раніше повідомляла Рубрика, пізніше Фаріон розмістила у своєму Телеграм-каналі скриншот листа зі словами підтримки від студента з Криму Максима Глєбова. При цьому вона не приховала імені хлопця та місто, де він навчається.
Згодом на проросійському ресурсі "Крымский СМЕРШ" з'явилося відео, на якому Глєбов просить вибачення за лист, який написав Фаріон, та стверджує, що відмовився від своїх поглядів.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Служби безпеки України щодо мовознавиці Ірини Фаріон за фактом розголошення конфіденційної інформації студента з тимчасово окупованого Криму, який підтримав її на тлі мовного скандалу.
14 листопада студенти університету "Львівська політехніка" вийшли на мітинг та вимагали звільнення професорки Ірини Фаріон. Молодь пояснила, що їхня вимога пов'язана з негативним висловлюванням викладачки на адресу російськомовних військових ЗСУ.
Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження та призначила низку експертиз щодо висловлювань і публікацій колишньої народної депутатки Ірини Фаріон.
15 листопада ексдепутатку Ірину Фаріон звільнили з посади професора викладача кафедри української мови Національного університету "Львівська політехніка".
29 травня Львівський апеляційний суд постановив поновити Ірину Фаріон на посаді професорки кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки, а також стягнути на користь науковиці середній заробіток за період вимушеного прогулу — 123 тисячі 927 гривень.
