На Волині жінки успішно опановують стереотипно чоловічі професії: як працює це рішення

У Нововолинську Волинської області жінки в умовах воєнного стану успішно опановують стереотипно чоловічі професії на одному з підприємств.

Про це Суспільному розповіла директор Волинського обласного Центру зайнятості Алла Куцин, пише Рубрика.

У чому проблема?

73% серед безробітних на Волині — це жінки. За час повномасштабного вторгнення, коли чоловіків не вистачає на ринку праці, фахівці центру зайнятості орієнтують жінок на стереотипно чоловічі вакансії.

Яке рішення?

Зі слів Куцин, у 2024 році у порівнянні з 2023 роком збільшилась чисельність жінок, які працевлаштовувались за наступними професіями:

• слюсар з метало-складальних робіт — на 80% жінки туди стали іти;
• верстатник деревообробних верстатів на 46%;
• оператор-заправник станцій також на 46% більше жінок;
• маляр на 35%;
• оператор верстатів з програмним керуванням на третину більше жінок;
• робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків – 17%;
• підсобний робітник на 13%,
• також більше жінок стало працевлаштовуватись робітниками з комплексного обслуговування с\г виробництва, машиністками-кочегарами котельні, операторами лінії у виробництві харчової продукції й укладальницями.

Досвід такої перекваліфікації відбувся на одному із деревообробних підприємств у Нововолинську.

Як це працює?

Як розповідає директор підприємства Микола Карпенюк, на ньому працюють жінки, які опанували роботу на деревообробних верстатах.

Він пояснює, що підприємство розпочало роботу у час повномасштабної війни — у 2023-му році, підібрати персонал було важко. У цеху 11 робітників, з яких двоє чоловіків — переселенці, та три жінки, що працюють на деревообробних верстатах.

Валентина Мацьоха два місяці навчалась у Рівненському центрі профтехосвіти, виробничу практику проходила на підприємстві.

Валентина Мацьоха працює на деревообробному станку. Фото: Суспільне Луцьк

"Чоловіків багато на війні, і мусимо робити роботу і чоловічу. Нам не дають важкої роботи, ми не підіймаємо великих панелей. Нам дають легшу роботу", розповідає жінка.

Олена Гнатюк до повномасштабного вторгнення працювала у вугільній промисловості інженером. Після скорочення, як розповідає вона, перекваліфікувалася на верстатницю.

Робітниця Олена Гнатюк. Фото: Суспільне Луцьк

"Я 18 років пропрацювала у Волиньвугіллі, сиділа за комп'ютером, фізично не працювала, а тут спочатку було тяжко, бо ж цілий день на ногах. Але нічого, в мене не було відчуття, що це кардинально міняється життя. Мені тут подобається", — каже робітниця.

Карпенюк наголошує, що виробництво передбачає чоловічу працю, але в умовах повномасштабного вторгнення мусили підлаштовуватися, щоб на деяких посадах працювали жінки. Директор запевнив, що жіночою працею задоволений, вони зі всім справляються.

Нагадаємо, що "Рубрика" розповідала про перші в Україні курси для жінок, які хочуть водити вантажівки та про шлях українок, які вже його пройшли й шукають себе у новій професії. Про те, чого вчать на курсах, чи груба це робота та, чи готові роботодавці брати жінок за водійок фур — далі у нашому матеріалі: "Стати водійкою вантажівки в Україні: як працює курс, що навчає жінок "чоловічої" професії".

Також "Рубрика" писала про добровольче жіноче формування на Рівненщині, яка готується до боротьби з пожежами та надзвичайними ситуаціями. Для чого це рішення і як його втілили — у нашому тексті: ""Жінці під силу і ця робота", — як на Рівненщині створили жіночу пожежну команду".

↓Читайте також

Через мобілізацію чоловіків Мінекономіки планує перенавчати жінок на ті професії, де бракує фахівців

В Україні жінки-хірурги створили проєкт для підтримки хірургинь та боротьби з дискримінацією: як працює це рішення

Не твоя справа: 5 жінок, які долають ґендерні стереотипи