Потенціал річки Дніпро: Greenpeace та Ro3kvit представили масштабне дослідження
У місті Кременчук Полтавської області експерти Greenpeace Центральної та Східної Європи та Урбаністичної коаліції Ro3kvit представили "Інтегровану візію річки Дніпро" — масштабне дослідження, яке підкреслює значення річки Дніпро для України та нагальну потребу в збереженні та відновленні річки.
Про це пише Рубрика, посилаючись на сайт дослідження.
У чому проблема?
Фулко Трефферс, керівник проєкту "Інтегрована візія річки Дніпро" та засновник Урбаністичної коаліції Ro3kvit, зазначає:
"Річка демонструє нам багато невикористаного потенціалу. Технічний фокус Дніпра є надто вузьким. Він має бути доповнений природним, культурним та соціальним аспектами в інтегрований баланс".
"Інтегрована візія річки Дніпро" поєднує дослідження, сценарії та ідеї для планувальників, політиків, експертів та громадськості, щоб заохотити співпрацю та діалог про майбутнє річки, навіть у час війни.
Яке рішення?
Команди Greenpeace та Ro3kvit досліджували три потенційні сценарії майбутнього Дніпра:
- Повернення до 2021 року: відновлення річки Дніпро до її стану 2021 року шляхом реконструкції зруйнованих мостів та дамб. Цей сценарій включає екологічні розробки, доступні набережні, збереження культурної спадщини та покращення якості води завдяки оновленим технологіям очищення.
- Перепланування пошкоджених потоків: впровадження екологічних змін там, де структури та потоки пошкоджені або застарілі. Цей підхід, орієнтований на конкретне місце, враховує різні потреби річки.
- Назад до природи: повернення річки до її природної історичної течії без водосховищ та гідроелектростанцій. Цей сценарій призводить до покращення стану флори і фауни, підтримує нові природні парки та заповідні зони, зміцнює культурну ідентичність та зменшує промислове і побутове забруднення.
Наразі команди Greenpeace та Ro3kvit розглядають Сценарій 2 як найбільш перспективний для майбутнього України та річки Дніпро.
Як це працює?
Результати проекту "Інтегровану візію річки Дніпро" були покладені в основу комплексних проектів, згаданих у Генеральному плані управління водними ресурсами України. Цей документ Україна подала до Європейської Комісії.
У межах дослідження Greenpeace провів також енергетичне моделювання міста Кременчук. Експерти організації виявили величезний потенціал енергоефективності та локального виробництва сонячної енергії для житлових та соціальних будівель в Україні.
Хрісто Панчев, експерт з питань енергетики та координатор проекту з боку Greenpeace Центральної та Східної Європи, зазначає:
"Зелена трансформація України може вирішити одразу кілька важливих завдань: зробити країну сильнішою та енергетично незалежною; зменшити використання викопного палива, щоб пом'якшити наслідки зміни клімату та краще адаптуватися до них; модернізувати економіку та стати більш конкурентоспроможною, спираючись на дешеву та доступну відновлювану енергію, в той час, як інші все ще застрягли в старій залежності.
І зберегти Дніпро чистим джерелом життя. Нам не потрібно шукати потенціал в енергії, яку ми можемо отримати з Дніпра. Натомість справжній потенціал — в енергії, яку ми можемо зберегти та розвантажити річку. Лише масштабна зелена трансформація та енергетична децентралізація зроблять Україну більш конкурентоспроможною в мирний час і більш стійкою під час війни чи кліматичної кризи".
Антуан Корчагін, урбаніст Ro3kvit:
"Річка Дніпро — це водночас і рятівне коло, і виклик, що уособлює минуле, сьогодення та майбутнє України. Наше дослідження історії річки — прекрасної і трагічної водночас — основа для наступних кроків і обговорень. Наше бачення інтегрує різні шари — соціальний, культурний, природний та економічний — для розвитку стійкого, кліматично дружнього майбутнього України".
Проєкт був ініційований Greenpeace Центральної та Східної Європи та реалізується спільно з Урбаністичною коаліцією Ro3kvit для України.
"Інтегрована візія річки Дніпро" відповідає трьом ключовим Цілям сталого розвитку: Чиста вода та санітарія, Сталий розвиток міст і громад та Протидія змінам клімату.
Прочитати повну версію звіту українською мовою можна тут.
Нагадаємо, що підрив росіянами Каховської ГЕС вкрай негативно позначився на популяції осетрових видів риб, які занесені до Червоної книги України. Щобільше, було втрачено маточне поголів'я осетрових, які утримувались на єдиному в Україні державному осетровому заводі.
Війна загострила довкіллєві проблеми на Харківщині, - екоактивіст Артем Приходько
На Хмельниччині через обміління річки з-під води показався міст часів німецької окупації
Що таке екологічний стік і як він дозволить збалансувати потреби у воді між людьми і екосистемою: розповіли у WWF-Україна
