Музей у Швейцарії хоче прибрати картини Клода Моне та Ван Гога, які, ймовірно, колись украли нацисти

Художній музей Цюриха має намір прибрати п'ять картин, запідозривши, що колись у євреїв ці твори мистецтва могли відібрати нацисти.

Про це пишуть Swissinfo та BBC, передає Рубрика.

Один із провідних художніх музеїв Швейцарії заявляє, що вилучить п'ять картин з однієї зі своїх виставок, поки перевірить, чи були вони пограбовані нацистами.

Картини є частиною колекції музею Кунстхаус і належать деяким найвідомішим художникам світу, зокрема Клоду Моне, Вінсенту ван Гогу та Полю Гогену.

Усі вони походять із колекції Еміля Бюрле, торговця зброєю німецького походження, який розбагатів під час Другої світової війни, співпрацюючи з нацистами. Припускається, що Бюрле купив ці картини в нацистів, які перед цим відібрали їх у єврейських власників.

Рішення вилучити картини було прийнято після публікації нових вказівок, спрямованих на роботу з великою кількістю культурних творів, які досі не повернуті родинам, у яких вони були вкрадені.

Твори мистецтва, які знаходяться під розслідуванням, це:

• Сад Моне в Живерні Клода Моне,
• Портрет скульптора Луї-Жозефа Гюстава Курбе,
• Жорж-Анрі Мануель Анрі де Тулуз-Лотрек,
• Стара вежа Вінсента Ван Гога,
• Маршрут montante Поля Гогена.

Рада засновників колекції Еміля Бурле заявила в заяві, що "прагне знайти справедливе рішення для цих творів із правонаступниками колишніх власників, дотримуючись найкращих практик".

Шоста робота в колекції, "Султанка" Едуарда Мане, також піддалася подальшій перевірці, але фонд заявив, що не вірить у нові правила, застосовані до неї, і що картина буде розглядатися окремо.

"Зважаючи на загальні історичні обставини, пов'язані з продажем, Фонд готовий запропонувати фінансовий внесок у маєток Макса Зільберберга з огляду на трагічну долю колишнього власника", — йдеться в повідомленні.

Зільберберг був німецьким єврейським промисловцем, чию велику колекцію мистецтва нацисти продали на примусових аукціонах. Вважається, що він був убитий у нацистському таборі смерті Аушвіц під час Голокосту.

Згідно з газетою "Neue Zürcher Zeitung", точилися дебати щодо того, чи був Зільберберг змушений продати La Sultane, чи він зробив це вільно з фінансових причин.

Водночас понад 20 країн, зокрема Швейцарія, на початку цього року погодилися з новою практикою Державного департаменту США щодо того, як поводитися з викраденим нацистами мистецтвом.

Ці принципи є можливим засобом повернути викрадені твори, оскільки, згідно зі швейцарським законодавством, на сьогодні не можна пред'являти жодних судових претензій щодо реституції чи компенсації для творів з колекції Бюрле через терміни давності.

Спеціальний радник держсекретаря США з питань Голокосту Стюарт Айзенстат зазначив, що за оцінками, після Другої світової власникам не повернули понад 100 тисяч із 600 тисяч картин та «багато іншого з мільйонів книжок, рукописів, ритуальних релігійних предметів».

Довідка про Бюрле

До кінця Другої світової війни промисловець Еміль Бюрле став найбагатшою людиною Швейцарії після того, як швейцарська влада наказала йому постачати зброю не лише союзникам, а й нацистській Німеччині.

До своєї смерті в 1956 році Бюрле зібрав колекцію приблизно з 600 творів мистецтва. Значна кількість із них перебуває під управлінням Фонду Бюрле, і вони були виставлені у Кунстхаусі в межах 20-річної позики.

Кажуть, що решта висять у будинках уцілілих родичів Бюрле.

Нагадаємо, картину нідерландського художника Яна Лінсена, яку викрали з Вестфрісського музею, допомогли знайти прикордонники Житомирського загону.

Також Рубрика повідомляла, що департамент окупаційної адміністрації Криму, який відповідає за історичні артефакти та об'єкти культури на півострові, наказав підлеглим установам готувати музейні цінності до "евакуації".