Майже 30 держав зобов’язуються підтримати зусилля ЮНЕСКО у відновленні культурного сектору України

У п'ятницю у Вільнюсі під час зустрічі за ініціативи Литви майже 30 держав підтвердили намір збільшити їх підтримку у відновлені культурного сектора України через координацію ЮНЕСКО. Буде втілено середній та довгостроковий план дій, розроблений Організацією у співпраці з понад 40 міжнародними та українськими інституціями.

Про це повідомляє Рубрика.

«Без культури неможливо загоїти рани війни. Без культури не може бути сталого зростання та процвітання. Це є метою роботи ЮНЕСКО в Україні з лютого 2022 року. Саме тому зобов'язання зроблені сьогодні майже тридцятьма нашими державами-членами, увійде в історію», – заявив Ернесто Оттоне Р., заступник Генеральної директорки ЮНЕСКО з питань культури.

Ініційована Президентом України Володимиром Зеленським, під час зустрічі з Генеральною директоркою ЮНЕСКО Одрі Азуле, міжнародна конференція з відновлення культурного сектору України, яка відбулася сьогодні у Вільнюсі (Литва), завершилася спільним зобов'язанням майже 30 держав з Північної Америки, Азії та Європи, збільшити підтримку митців і працівників культури в Україні, захистити та відновити пам'ятки та відродити культурне життя через координацію ЮНЕСКО.

 Потреби залишаються величезними

 У четвер кількість культурних об'єктів, пошкодження яких ЮНЕСКО змогла верифікувати, перевищила символічну позначку в 400. Серед них 191 історична та мистецька будівля, 137 релігійних об'єктів, 31 музей, 25 пам'яток, 15 бібліотек та 1 архів. Попри те, що перші проєкти зі стабілізації та реставрації були запущені в попередні місяці за координації ЮНЕСКО, зокрема в Києві та Одесі, фінансові потреби для продовження цієї роботи є величезними – оновлена ​​оцінка ЮНЕСКО, опублікована в лютому 2024 року, визначає вартість в середньому 680 мільйонів доларів на рік до 2033 року.

 Окрім фізичної шкоди, значна частина культурної та мистецької діяльності була припинена, і багато митців не мають можливості творити чи працювати, що призвело до різкого зниження рівня їх життя. Оскільки Україна сама не може задовольнити ці потреби, більша залученість міжнародної спільноти є життєво необхідною.

 Спільний план дій, розроблений ЮНЕСКО

Враховуючи це, зобов'язання висловлене державами на Вільнюській конференції, є важливим етапом, особливо тому, що воно супроводжується конкретним середньо- та довгостроковим планом, розробленим протягом останніх кількох місяців ЮНЕСКО у співпраці з українськими органами влади та понад 40 національними і міжнародними організаціями.

Цей план складається з 6 сфер діяльності: (1) Моніторинг, оцінка та документування пошкоджень культурній спадщині; (2) Профілактичні та невідкладні заходи, ремонти, реконструкція та відновлення культурної спадщини; (3) Відродження закладів культури та культурної освіти; (4) Зміцнення культурних і креативних індустрій; (5) Зміцнення стійкості через культуру; (6) Цифрова трансформація сфери культури. Це допоможе визначити пріоритетність заходів і забезпечити ефективну координацію міжнародних зусиль.

ЮНЕСКО та країни-учасниці Вільнюської конференції домовилися знову зустрітися 11 та 12 червня для роботи над реалізацією цього плану дій під час Міжнародної конференції з питань відновлення України, яка має відбутися в Берліні (Німеччина).