У столиці відбулося прощання з полеглою парамедикинею Іриною Цибух

Про це повідомили "Суспільне" та "Українська правда".

Після відспівування у соборі, розпочалося прощання на Майдані Незалежності, де зібралися сотні людей.

"Чека залишила близьким побажання, як має виглядати церемонія прощання із нею.

Замість квітів – донати на батальйон та допомога сім'ям загиблих. Ніяких штучних квітів чи пластику.

Одяг – вишиванка або камуфляж для чинних військових та ветеранів", написали у дописі.

Вона також написала: 

"Хочу, щоб усі співали на прощанні, навчились хоча б десятьом змістовним пісням і заспівали їх одноголосно, щоб погасити журбу рідним співом".

Серед 10 пісень від бойової медикині для виконання на майдані:

• "Зродились ми великої години",
• "Ой у лузі червона калина",
• "Пісня буде поміж нас" Володимира Івасюка,
• "Україна" Тараса Петриненка.

Нагадаємо, що 29 травня під час ротації на Харківському напрямку загинула журналістка, парамедикиня добровольчого батальйону "Госпітальєри" 25-річна Ірина Цибух із позивним "Чека".

Що відомо про журналістку та медикиню Ірину Цибух

Ірина Цибух загинула буквально за кілька днів до свого Дня народження. 1 червня парамедикині мало б виповнитись 26 років.

"Здається, що це сон. Що зараз ти вийдеш на звʼязок і ми почуємо твій голос. У нас немає слів. Ніхто досі не вірить в те, що сталося. Це невимовний біль та неймовірна втрата не тільки для батальйону – для всієї України", – наголошують "Госпітальєри".

"Госпітальєри" поділилися низкою цитат "Чеки":

• "єдиний вибір про свободу в країні, де йде війна… єдина історія про волю в цьому контексті – це боротьба за цю волю";
• "в армію треба йти, тому що це епоха нашої унікальної доби, де ми можемо захищати нашу країну";
• "я нещодавно зрозуміла, що цей тренд на те, що ми всі скоро умремо, він досить високо вже звучить, і всі готуються рано чи пізно десь загинути. а коли маєш можливість повертатись до цивільного життя, то ти бачиш, що – окей, можливо пожити це теж може бути тенденцією непоганою. я просто сама для себе це відкрила. і почала думати – ого, можна ще й пожить!";
• "хочу дітей. хочу будинок. хочу садити помідори… але війну закінчити найважливіше".

Ірина Цибух народилася у Львові. Вона навчалася на факультеті журналістики Національного університету "Львівська політехніка". Після закінчення навчання переїхала до столиці, де вступила до магістратури Київської школи економіки.

Ірина Цибух працювала менеджеркою проєктів регіонального мовлення Суспільного, знімала документальні стрічки.

З 2015 року вона їздила на Донбас як парамедик, а у 2022 році долучилася до медичного добровольчого батальйону "Госпітальєри". У 2023 році Ірина Цибух стала лауреаткою премії "УП 100. Сила жінок", та отримала від президента України Володимира Зеленського орден "За заслуги".