В "Українській бронетехніці" пояснили, чому складно виробляти снаряди стандарту НАТО в Україні
Виробництво 155-мм артилерійських снарядів на заводі Rheinmetall, Німеччина. Фото: EPA/UPG
Снаряди стандарту Північноатлантичного Альянсу, а саме калібру 155 мм, що підходять до західної техніки, мають "вузьке місце" у питанні порохових зарядів.
Про це сказав гендиректор підприємства "Українська бронетехніка" Владислав Бельбас на конференції hromadske "Життя у тривалій війні".
Представник компанії пояснив, що на 155-мм пострілах використовується трикомпонентний порох — доволі складна технологія. Основна база для виробництва порохів — нітроцелюлоза, тобто хімічно оброблена бавовна.
"Бавовна у нас не росте, а росте в регіоні, де значний вплив має росія. Це щодо того, чому важко нам в Україні зробити це. Це дуже брудне виробництво", підкреслив Бельбас.
Гендиректор підприємства зазначив, що поставити Україні мільйон боєприпасів, обіцяних іноземними партнерами, не вийшло не через відсутність фінансування, а через неможливість виробити цей мільйон в певний період через технічні складності.
Наразі виробництво у США завантажене до 2028 року, в Європі — теж на декілька років вперед.
"Тому складність по компонентах — стоїть черга на порох. Неважливо, скільки ти снарядів робиш, вийде пострілів стільки, скільки вийде порохових зарядів", підкреслив Бельбас.
Гендиректор "Української бронетехніки" вважає, що Україні поки варто сконцентруватися на виробництві "радянських" артилерійських пострілів калібру 122, 152, а щодо 155-мм снарядів — поступово освоювати їх у координації із західними партнерами.
Він додав, що коли Україні організують виробництво 155-мм снарядів, все одно доведеться десь купувати цей порох.
"А це значить, що обмежимо когось там у виробництві повного пострілу. Якщо ми виробимо в Україні мільйон снарядів — тіло снаряда споряджене підривачем, яке вистрілюється завдяки пороховому заряду, — без порохового заряду це просто мільйон снарядів, ними неможливо буде стріляти. І так по всіх снарядах", зауважив Бельбас.
Представник компанії також зауважив, що раніше в Україні було виробництво порохів, але це були одно- та двокомпонентні порохи, які підходять для "радянських" артилерійських пострілів калібру 122, 152 або мінометних пострілів.
До того ж Україна "загубила" свого виробника пороху, він не був у пріоритеті раніше — це підприємство у банкрутстві з 2013-2014 року.
Як сказав Бельбас, порохові заряди також є "вузьким місцем" для "радянських" снарядів. Але країни східної Європи виробляють ці порохи і є можливість їх постачання.
Постачання Україні боєприпасів з ЄС
План закупівель передбачав виділення 1 млрд євро на компенсацію постачання державам-членам, ще 1 млрд — на спільні закупівлі боєприпасів, а також збільшення виробничих потужностей у ЄС.
14 листопада міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус визнав, що Євросоюз не зможе надати Україні мільйон артилерійських снарядів до березня 2024 року.
Проте 11 січня в Єврокомісії заявили, що Європейський Союз зможе виготовити один мільйон боєприпасів для України до кінця зими 2024 року.
Згодом стало відомо, що протягом минулих місяців Європейський Союз значно наростив виробництво боєприпасів та доведе цю спроможність до 1 млн боєприпасів на рік вже у березні поточного року і до 2 млн – у 2025 році.
Також німецький виробник зброї Rheinmetall є наразі одним з основних постачальників військової техніки для України, який обіцяє поставити для ЗСУ велику кількість різноманітних боєприпасів і броньованої техніки цього та наступного року.
