Унікальний 100-річний вітряк з Херсонщини відновили в Музеї просто неба
У Міжнародний день музеїв (18 травня 2024 року) у Києві запрацював відреставрований унікальний вітряк родом з Херсонщини.
Про це інформує Рубрика.
У чому проблема?
Вітряк був створений у кінці ХІХ – на початку ХХ століття в с. Олександрівка.
У 1973 році його перевезли до Національного музею архітектури та побуту України, де планувалося його встановлення. Однак, привезені частини так і не стали повноцінною конструкцією.
Яке рішення?
У 2023-24 роках за підтримки Благодійного фонду "МХП-Громаді" відбулася реставрація цього вітряка.
"У період, коли ворог намагається нас знищити як народ, стерти нашу ідентичність, особливо цінними стають такі проєкти як відновлення автентичних споруд, підтримка музеїв, дослідження нашої історії. Адже це все формує нас як українців, як націю, яка бореться і стоїть за своє", – коментує Ростислав Карандєєв, т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України.
Як це працює?
За рік реставраційних робіт за підтримки БФ "МХП-Громаді" вдалося:
- зробити ґрунтовне дослідження стану об'єкта;
- розчищення території навколо вітряка та схилу;
- збудувати охоронну стіну;
- укріпити фундамент;
- згідно з кресленнями, які розробили ще у 1973-му інженер А.Тютюнник та технік В. Марчук, виготовити та встановити дубові дах і лопаті, а також відтворити автентичний робочий механізм завдяки збереженим кресленням одного із творців музею, відомого українського архітектора Леоніда Прибєги;
- облаштувати територію навколо вітряка.
"Для компанії МХП підтримка культурних проєктів важлива тим, що це – про збереження цінностей, сенсів, традицій. Сьогодні наші військові виборюють право українців на життя, на власні сенси, свободу і вибір. Культура є важливим фактором в цій боротьбі. Тому сьогодні відкривати цей млин ще символічніше. Цей вітряк – символ стійкості української культури, яка перемогла радянський період і переможе у війні з російською агресією", – додає Юрій Мельник, голова Наглядової ради БФ "МХП-Громаді".
Відродження вітряка стало черговим етапом реалізації державної програми в межах підписаного Меморандуму про співпрацю між Міністерством культури та інформаційної політики України міжнародної компанії МХП щодо консолідації зусиль для відродження Національного музею архітектури та побуту України від 27 липня 2021 року. Торік, попри обстріли та вимкнення електрики, вдалося закінчити будівництво оновленого центрального входу в музей і одразу вирішено реконструювати вітряк з Херсонщини.
"Національний музей народної архітектури та побуту України є відображенням України в мініатюрі. І той факт, що саме у нас на території відроджується Херсонщина (територія, на яку постійно зазіхає загарбник), дає надію на відновлення її в масштабах країни. Вітряк має форму та механізми, притаманні саме Херсонщині. Його дах тим-то й унікальний, що має форму перевернутого човна, адже родом із морських країв, що відчувається при першому ж погляді на нього", – говорить Оксана Повякель, генеральний директор Національного музею народної архітектури та побуту України (НМНАПУ).
Після відкриття всі відвідувачі Музею просто неба можуть оглянути вітряк як зовні, так і всередині, піднятися на другий поверх та побачити робочий механізм для помелу зерна.
Довідка
Вітряку понад 100 років. Орієнтовно був зведений у кінці ХІХ – на початку ХХ століття в с. Олександрівка на Херсонщині. Ця господарська споруда є зразком народної архітектури Півдня України, відображає типологію та регіональні особливості традиційних механізованих вітряних млинарських споруд України ХІХ ст.
За типом побудови це шатровий вітряк, що має поворотний верх та нерухомий круглий корпус, звужений доверху, зведений із місцевого каменю-вапняку на вапняному розчині. Дах складної унікальної форми у вигляді перевернутого човна із дубових дошок – саме така будова вітряків притаманна морським місцевостям. Вітряк має чотири лопаті, двоповерховий. На першому поверсі – комора для зберігання зерна та борошна, на другому – жорна, які веретеном і "баклушею" зв'язані з колесом на валу, розміщеному в просторі даху.
Нагадаємо, на Харківщині відновили столітню хату-мазанку й перетворили її на центр громади.
