Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який адаптує українську освіту до європейських стандартів: навіщо це рішення

Про це повідомили народна депутатка Ірина Геращенко та  також міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, пише Рубрика.

Яке рішення?

23 квітня Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №10177, який адаптує українську освіту до європейських стандартів.

Як зазначили нардепи, його підтримали 306 депутатів.

"Адаптуємо українську освіту до європейських стандартів. У топових ЗВО Європи студенти навчаються саме за такою системою", наголосив очільник Мінцифри. 

Як це працює?

Як зазначає Федоров, студенти:

• зможуть самі формувати освітню траєкторію,
• регулюватимуть темп і тривалість навчання,
• а також, за потреби, зможуть змінити спеціальність після року чи півтора навчання.

На прикладі очільник відомства пояснює:

"Студент ще не визначився з конкретною спеціальністю, тому вступає на міждисциплінарну програму "Соціальні науки". У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія.

Після року-півтора студент вирішує, що йому ближча політологія, вибирає цю спеціальність і продовжує цілеспрямовано її вивчати. Ті, хто від початку визначилися зі спеціальністю, зможуть і надалі вступати одразу на неї".

Як пояснила Геращенко, законопроєкт передбачає:

• Оновлення термінології законодавства про освіту.
• Заклади вищої освіти самостійно розробляють освітні програми, враховуючи вимоги законодавства.
• Вводиться можливість присвоєння додаткових професійних кваліфікацій.
• Визнання результатів неформальної та інформальної освіти.
• Запроваджується мінімальна кількість годин навчальних занять в одному кредиті ЄКТС (на бакалавраті мінімум 10 годин (з 30 годин на один кредит ЄКТС), на магістратурі — щонайменше 8 годин.
• Індивідуальний навчальний план може передбачати річне навчальне навантаження в обсязі не менше 30 та не більше 80 кредитів ЄКТС.
• Строк навчання може бути скорочено не більше ніж на 25 відсотків шляхом збільшення кількості кредитів протягом року навчання. Тобто закінчити бакалаврат можна буде за 3 роки.

Парламентарка зауважила, що до другого читання із законопроєкту вилучили "контроверсійні норми" щодо скасування заочної та вечірньої форм здобуття освіти.

Нагадаємо, що попри війну іноземні студенти продовжують обирати навчання в Україні і радять її своїм друзям.

Окім того, Міністерство освіти й науки України розгляне можливість впровадження дистанційних вступних іспитів на магістратуру студентам, які перебувають на окупованих територіях та завершують навчання на бакалавраті в переміщених вишах.