Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який адаптує українську освіту до європейських стандартів: навіщо це рішення

Фото: Smart Challenge
23 квітня Верховна Рада у другому читанні ухвалила євроінтеграційний законопроєкт про індивідуальні освітні траєкторії та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті.
Про це повідомили народна депутатка Ірина Геращенко та також міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, пише Рубрика.
Яке рішення?
23 квітня Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №10177, який адаптує українську освіту до європейських стандартів.
Як зазначили нардепи, його підтримали 306 депутатів.
"Адаптуємо українську освіту до європейських стандартів. У топових ЗВО Європи студенти навчаються саме за такою системою", наголосив очільник Мінцифри.

Реформа фінансування вищої освіти: деякі студенти будуть отримувати стипендію у розмірі мінімальної зарплати
Як це працює?
Як зазначає Федоров, студенти:
- зможуть самі формувати освітню траєкторію,
- регулюватимуть темп і тривалість навчання,
- а також, за потреби, зможуть змінити спеціальність після року чи півтора навчання.
На прикладі очільник відомства пояснює:
"Студент ще не визначився з конкретною спеціальністю, тому вступає на міждисциплінарну програму "Соціальні науки". У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія.
Після року-півтора студент вирішує, що йому ближча політологія, вибирає цю спеціальність і продовжує цілеспрямовано її вивчати. Ті, хто від початку визначилися зі спеціальністю, зможуть і надалі вступати одразу на неї".
Як пояснила Геращенко, законопроєкт передбачає:
- Оновлення термінології законодавства про освіту.
- Заклади вищої освіти самостійно розробляють освітні програми, враховуючи вимоги законодавства.
- Вводиться можливість присвоєння додаткових професійних кваліфікацій.
- Визнання результатів неформальної та інформальної освіти.
- Запроваджується мінімальна кількість годин навчальних занять в одному кредиті ЄКТС (на бакалавраті мінімум 10 годин (з 30 годин на один кредит ЄКТС), на магістратурі — щонайменше 8 годин.
- Індивідуальний навчальний план може передбачати річне навчальне навантаження в обсязі не менше 30 та не більше 80 кредитів ЄКТС.
- Строк навчання може бути скорочено не більше ніж на 25 відсотків шляхом збільшення кількості кредитів протягом року навчання. Тобто закінчити бакалаврат можна буде за 3 роки.
Парламентарка зауважила, що до другого читання із законопроєкту вилучили "контроверсійні норми" щодо скасування заочної та вечірньої форм здобуття освіти.
Нагадаємо, що попри війну іноземні студенти продовжують обирати навчання в Україні і радять її своїм друзям.
Окім того, Міністерство освіти й науки України розгляне можливість впровадження дистанційних вступних іспитів на магістратуру студентам, які перебувають на окупованих територіях та завершують навчання на бакалавраті в переміщених вишах.

Рішення: три сучасні лабораторії створюють в Східноукраїнському національному університеті ім. В.Даля

"Маєш високі бали — маєш вузьку спеціалізацію": як працює реформа бюджетної інтернатури, запропонована МОЗ
