МОН обрало 25 шкіл для пілотування реформи профільної школи: у чому рішення
Фото: pexels
Міністерство освіти та науки України оголосило про запровадження пілотного проєкту реформування профільної середньої освіти і вибрало 25 шкіл з різних регіонів країни для його впровадження.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України, передає Рубрика.
Яке рішення?
МОН оголосило про підготовку до пілотування реформи профільної середньої освіти. Для цього обрали 25 шкіл з усієї України, які першими розроблять нові освітні моделі і рекомендації щодо впровадження реформи.
Ці школи стануть піонерами у розробці нових освітніх моделей та рекомендацій щодо реалізації реформи.
Як це працює?
У майбутньому ці школи стануть "менторами" для пілотних академічних ліцеїв, які апробують профільну середню освіту з 2025 року.
Реформа профільної середньої освіти стартує в Україні з 2027 року. Старшокласники зможуть обирати профіль навчання, курси та навчальні предмети.
У МОН додали, що академічні ліцеї змінять підхід до профорієнтаційної роботи на більш якісний, а також вивчатимуть запити і потреби учнів щодо курсів.
"Важлива мета реформи профільної середньої освіти – змінити культуру взаємодії в освітньому середовищі для того, щоб там могли зростати вільнодумні люди, здатні пропонувати нові рішення для локальних і глобальних викликів", – зазначив Міністр освіти Оксен Лісовий.
В українських школах стартував проєкт із соціально-емоційного навчання "Зерна": у чому рішення
Крім того, учні й учениці зможуть самостійно "складати" свій освітній шлях. Для цього передбачено кілька можливостей:
- два рівні вивчення кожної освітньої галузі: основний (базовий) і поглиблений (профільний);
- освітня програма ліцею передбачатиме як "вузькі" навчальні предмети, так й інтегровані курси;
- зміст освіти в ліцеї буде гнучким, варіативним і складатиметься з трьох компонентів: обов'язкових для всіх освітніх компонентів;
- варіативної частини в межах обраного профілю; варіативної – поза профілем;
- з 10 до 12 класу кількість годин на вивчення обов'язкових освітніх компонентів – зменшиться, натомість кількість годин для вивчення варіативної частини – збільшиться.
"Наразі горизонт планування реформи складає 10 років, тобто Стратегія охоплює період до 2033 року. Але в умовах повномасштабної війни складно спрогнозувати, якою буде ситуація в українській освіті і країні в цілому у 2027 чи 2030 році", – наголосила менеджерка проєкту DECIDE Валентина Полторак.
У МОН також визначили три кластери, за якими ліцеї зможуть формувати профілі, зокрема:
- STEM,
- мовно-літературний,
- суспільно-гуманітарний.
"Кожен ліцей пропонуватиме на вибір щонайменше три профілі в межах одного, двох або трьох кластерів. У фіксованих класах учні вивчатимуть лише обов'язкові навчальні предмети/курси. Для вивчення вибіркового циклу (профільних і поза профілем) школи формуватимуть міжкласні групи", – додали у МОН.
Важливою складовою реформи є також підтримка гендерної рівності та врахування потреб учнів різних груп населення. Відповідно, академічні ліцеї будуть спрямовані на покращення профорієнтаційної роботи та врахування різних потреб та проблем.
Такий підхід передбачає також залучення зацікавлених сторін до процесу планування та реалізації проєкт, що сприятиме більшій інклюзивності та різноманітності в освітньому середовищі.
Нагадаємо, наразі 900 тисяч українських учнів, здобувають освіту дистанційно, понад 600 тисяч знаходяться в Україні, близько 250 тисяч учнів здобувають освіту за кордоном.
Також повідомлялось, що Міністерство освіти і науки України має намір забезпечити підвезення дітей з прифронтових територій до "бордингових шкіл" – закладів, де є укриття і може відбуватися позмінне очне навчання. Кожна прифронтова область повинна мати хоча б один заклад бордингового типу.
