В екосистемах України за три місяці сталося вдвічі більше пожеж ніж роком раніше, – ДСНС

Про це заступник начальника відділу профілактичної роботи Управління, пожежної безпеки Департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС Анатолій Шкарбута повідомив під час пресконференції на тему "Вплив погодних умов на ситуацію з пожежами в екосистемах України" у Медіацентрі Україна – Укрінформ.

Речниця Укргідрометцентру Наталія Птуха розповіла, що щороку пожежонебезпечний період триває з квітня по жовтень. Вона уточнила, що метеорологічні умови є одним з основних чинників, що сприяють виникненню і поширенню пожеж в екосистемах, серед них:

• температура повітря,
• вологість повітря,
• вологість ґрунту,
• стан підстилаючої поверхні,
• кількість опадів,
• швидкість вітру.

Птуха наголосила, що повторюваність на площах лісових пожеж збільшується зі зростанням температури повітря та тривалості спекотного періоду. Вона зазначила, що вплив температури повітря на пожежну небезпеку посилюється в регіонах, де спостерігається дефіцит опадів і низька відносна вологість повітря. Ймовірність виникнення пожеж суттєво зростає у посушливий бездощовий період.

За інформацією речниці Укргідрометцентру, пік пожеж у західних областях, на Поліссі та частково в центральних регіонах припадає на початок весняного періоду.

"Там вже немає снігового покриву, не утворилося достатньо зелені, а є сухе торішнє листя. Саме воно може бути додатковим чинником, який посилює пожежну небезпеку у цих регіонах", – сказала Птуха.

Вона додала, що в південних областях України пік пожежної небезпеки припадає на літній період.

"За три місяці 2024 року сталося більше як 3,7 тисячі пожеж в екосистемах. Це вдвічі більше ніж за аналогічний період минулого року", своєю чергою наголосив Шкарбута.

Чиновник зазначив, що за статистичними даними, основною причиною пожеж у весняний період є необережне поводження людей з вогнем. І в більшості випадків це навмисне спалювання сухої рослинності, яке призводить до масштабних пожеж.

Начальник відділу профілактичної роботи Управління підкреслив, що ДСНС, правоохоронці, працівники лісової галузі значно прогресують у напрямку виявлення порушників – застосовують для цього дрони, квадрокоптери.

З його слів, відсоток притягнення до адміністративної відповідальності наближається до ста.

Представник ДСНС зазначив, що фіксується збільшення пожеж і внаслідок бойових дій у прифронтових регіонах. Найбільше пожеж у цьому році виникло у Дніпропетровській, Харківській, Донецькій, Київській та Івано-Франківській областях.

Чому палити суху траву заборонено

Зауважимо, що зазвичай по селах спалюють траву після зими, щоб підготувати землю до весняних польових робіт. Косити та вивозити сухостій важко і дорого, підпалами люди намагаються наводити лад, економити гроші й сили. 

Але вже давно доведено науково — дим від сухої трави та листя містить в собі багато канцерогенів, які завдають непоправної шкоди здоров'ю людини.

Коли горить листя і трава, тільки верхня частина отримує достатню кількість кисню, у той час, як нижні тліють і димлять, виділяючи токсичні й просто шкідливі для здоров'я хімічні речовини. Тонна напівзотлілого листя виділяє близько 30 кілограмів небезпечних речовин.

Журналісти "ЕкоРубрики" дослідили наслідки цієї звички. Адже хоч законодавство України прямо забороняє його спалювати, однак щоберезня у приватному секторі та на вулицях міст починається димове "шоу", що супроводжується стійким гірким димом та пилом, який забивається в одяг та потрапляє в дихальні шляхи.

А постійний контакт з димом – пряма дорога до хронічних захворювань. Читайте докладніше у нашому матеріалі: "Спалювання листя та сухостою: 10 причин, чому це небезпечно".

Нагадаємо, що в Україні за підпал сухої трави діє штраф, який може сягати понад 6 тисяч гривень.