Таку «почесну» нагороду щорічно отримують політики, які відстоювали інтереси тютюнових корпорацій та блокували ініціативи захисту громадського здоров'я. Тютюнові лобісти «косять» гроші та людські життя, використовуючи свої посади в Парламенті та Уряді.
Яка проблема?
«У 2023 році втручання тютюнової індустрії та співпраця з окремими політиками дозволили зберегти основне джерело реклами тютюнових та нікотинових виробів — сигаретну викладку. За даними опитування КМІС, 32% українців помічають таку рекламу саме в місцях торгівлі. Таким чином, депутати, які діяли в інтересах тютюнової індустрії, відтягнули на невідомий термін імплементацією міжнародних зобовʼязань відповідно до Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та проігнорували суспільний запит. Адже понад 80% українців підтримали заборону реклами й видимого розміщення тютюнових виробів у магазинах», — зазначив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Відхилення поправки № 174 до законопроєкту № 9206, яка передбачала заборону видимого розміщення тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння у місцях роздрібної торгівлі, ініціював народний депутат Марʼян Заблоцький, який вже третій рік поспіль стає призером антипремії «Золота Коса».
Переможцями премії «Золота коса – 2023» стали народні депутати:
До топ-5 призерів також увійшли Арахамія Давид Георгійович (4 місце), 5 місце розділили на двох Мотовиловець Андрій Вікторович та Санченко Олександр Володимирович.
«Золоте гальмо», спеціальний приз для представників виконавчої влади, цьогоріч отримали Мельниченко Олександр Іванович та Цівкач Сергій Яремович — нинішній та колишній (2020 – грудень 2023) директори державної установи «Офіс із залучення та підтримки інвестицій».
«Сприяння урядовою установою веденню бізнесу транснаціональною тютюновою компанією є абсурдним та неприпустимим, тим більше коли ця компанія Philip Morris, міжнародний спонсор війни проти України та найбільший платник податків на росії серед міжнародних компаній. Дії «Юкрейнінвест» прямо суперечать Закону України №2899-IV, який передбачає реалізацію Кабінетом Міністрів державної політики щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення, а також міжнародних зобовʼязань України, передбачених РКБТ ВООЗ», — наголосив Сергій Миткалик, виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб».
Яке рішення?
Нагадаємо, що у 2006 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну, а отже, зобов'язалась виконувати умови Конвенції, зокрема, статтю 5.3, що закликає захищати політику охорони громадського здоров'я від впливу комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової індустрії та осіб, повʼязаних з нею. Керівні принципи виконання статті 5.3 визначають: «Оскільки тютюнові вироби мають летальні наслідки, не слід надавати тютюновій промисловості стимули для створення або ведення свого бізнесу. Будь-який преференційний режим щодо тютюнової промисловості буде суперечити політиці боротьби проти тютюну».
Попри протидію тютюнової індустрії, цьогоріч Україні вдалося закрити одне з основних джерел нелегальної торгівлі: Закон №3326-ІХ заборонив до кінця воєнного стану виробляти для продажу у безмитному режимі та продавати в магазинах безмитної торгівлі (так звані «duty free») тютюнові вироби та рідини до е-сигарет.
Важливим показником втручання тютюнової індустрії у формування державних політик є міжнародне дослідження Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії. У Глобальному індексі втручання тютюнової індустрії 2023 — Україна піднялася на 20 балів — цьогоріч отримала 44 бали, а в попередньому Індексі 2021 — 64 зі 100 можливих (де 0 це найменший рівень втручання, а 100 — найбільший). Тобто рівень втручання суттєво знизився, але це частково зумовлено закритим доступом до даних у зв'язку з воєнним станом.
Україна рухається в правильному напрямку: ухвалюються антитютюнові закони, впроваджуються найкращі міжнародні практики. Для ефективного захисту політики від втручання тютюнової індустрії Україні варто підвищити виконання міжнародних стандартів, а саме ст. 5.3 РКБТ ВООЗ щодо декларування та звітування політиками про контакти з тютюновою індустрією.
До журі антипремії «Золота коса – 2023» увійшли: Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя»; Олеся Холопік, директорка ГО «Центр демократії та верховенства права»; Сергій Миткалик, виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб»; Марія Землянська — журналістка-розслідувачка.
Довідково: «Золота коса» була започаткована у 2011 році з метою моніторингу та реагування громадськості на випадки лобіювання народними депутатами й урядовцями України комерційних та фінансових інтересів тютюнової та нікотинової продукції. Переможці антипремії визначаються шляхом суми оцінок членів експертного журі та балів за фактичні дії номінантів в інтересах тютюнової індустрії (реєстрація законопроєктів, виступи, листи, звернення, голосування, наявність активів тютюнової індустрії у структурі власності, наявність пов'язаних з тютюновою індустрією осіб).
Новобраний президент Сполучених Штатів Дональд Трамп пригрозив повернути під контроль Вашингтона Панамський канал у випадку,… Читати більше
Кабінет Міністрів розподілив кошти Всесвітньої продовольчої програми ООН Міністерству освіти та науки на покращення якості… Читати більше
У неділю, 22 грудня, на Прикарпатті поблизу села Лоєва сталася масштабна ДТП за участю позашляховика… Читати більше
Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо прилетів до столиці російської федерації. Зараз між ним та російським диктатором… Читати більше
Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов отримав від міністра закордонних справ Андрія… Читати більше
Британський виконавець Стінг в Лос-Анджелесі заспівав свій хіт "Shape of My Heart" під акомпанемент українського… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.