Таку «почесну» нагороду щорічно отримують політики, які відстоювали інтереси тютюнових корпорацій та блокували ініціативи захисту громадського здоров'я. Тютюнові лобісти «косять» гроші та людські життя, використовуючи свої посади в Парламенті та Уряді.
Яка проблема?
«У 2023 році втручання тютюнової індустрії та співпраця з окремими політиками дозволили зберегти основне джерело реклами тютюнових та нікотинових виробів — сигаретну викладку. За даними опитування КМІС, 32% українців помічають таку рекламу саме в місцях торгівлі. Таким чином, депутати, які діяли в інтересах тютюнової індустрії, відтягнули на невідомий термін імплементацією міжнародних зобовʼязань відповідно до Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та проігнорували суспільний запит. Адже понад 80% українців підтримали заборону реклами й видимого розміщення тютюнових виробів у магазинах», — зазначив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Відхилення поправки № 174 до законопроєкту № 9206, яка передбачала заборону видимого розміщення тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння у місцях роздрібної торгівлі, ініціював народний депутат Марʼян Заблоцький, який вже третій рік поспіль стає призером антипремії «Золота Коса».
Переможцями премії «Золота коса – 2023» стали народні депутати:
До топ-5 призерів також увійшли Арахамія Давид Георгійович (4 місце), 5 місце розділили на двох Мотовиловець Андрій Вікторович та Санченко Олександр Володимирович.
«Золоте гальмо», спеціальний приз для представників виконавчої влади, цьогоріч отримали Мельниченко Олександр Іванович та Цівкач Сергій Яремович — нинішній та колишній (2020 – грудень 2023) директори державної установи «Офіс із залучення та підтримки інвестицій».
«Сприяння урядовою установою веденню бізнесу транснаціональною тютюновою компанією є абсурдним та неприпустимим, тим більше коли ця компанія Philip Morris, міжнародний спонсор війни проти України та найбільший платник податків на росії серед міжнародних компаній. Дії «Юкрейнінвест» прямо суперечать Закону України №2899-IV, який передбачає реалізацію Кабінетом Міністрів державної політики щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення, а також міжнародних зобовʼязань України, передбачених РКБТ ВООЗ», — наголосив Сергій Миткалик, виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб».
Яке рішення?
Нагадаємо, що у 2006 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну, а отже, зобов'язалась виконувати умови Конвенції, зокрема, статтю 5.3, що закликає захищати політику охорони громадського здоров'я від впливу комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової індустрії та осіб, повʼязаних з нею. Керівні принципи виконання статті 5.3 визначають: «Оскільки тютюнові вироби мають летальні наслідки, не слід надавати тютюновій промисловості стимули для створення або ведення свого бізнесу. Будь-який преференційний режим щодо тютюнової промисловості буде суперечити політиці боротьби проти тютюну».
Попри протидію тютюнової індустрії, цьогоріч Україні вдалося закрити одне з основних джерел нелегальної торгівлі: Закон №3326-ІХ заборонив до кінця воєнного стану виробляти для продажу у безмитному режимі та продавати в магазинах безмитної торгівлі (так звані «duty free») тютюнові вироби та рідини до е-сигарет.
Важливим показником втручання тютюнової індустрії у формування державних політик є міжнародне дослідження Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії. У Глобальному індексі втручання тютюнової індустрії 2023 — Україна піднялася на 20 балів — цьогоріч отримала 44 бали, а в попередньому Індексі 2021 — 64 зі 100 можливих (де 0 це найменший рівень втручання, а 100 — найбільший). Тобто рівень втручання суттєво знизився, але це частково зумовлено закритим доступом до даних у зв'язку з воєнним станом.
Україна рухається в правильному напрямку: ухвалюються антитютюнові закони, впроваджуються найкращі міжнародні практики. Для ефективного захисту політики від втручання тютюнової індустрії Україні варто підвищити виконання міжнародних стандартів, а саме ст. 5.3 РКБТ ВООЗ щодо декларування та звітування політиками про контакти з тютюновою індустрією.
До журі антипремії «Золота коса – 2023» увійшли: Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя»; Олеся Холопік, директорка ГО «Центр демократії та верховенства права»; Сергій Миткалик, виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб»; Марія Землянська — журналістка-розслідувачка.
Довідково: «Золота коса» була започаткована у 2011 році з метою моніторингу та реагування громадськості на випадки лобіювання народними депутатами й урядовцями України комерційних та фінансових інтересів тютюнової та нікотинової продукції. Переможці антипремії визначаються шляхом суми оцінок членів експертного журі та балів за фактичні дії номінантів в інтересах тютюнової індустрії (реєстрація законопроєктів, виступи, листи, звернення, голосування, наявність активів тютюнової індустрії у структурі власності, наявність пов'язаних з тютюновою індустрією осіб).
Современные технологии активно внедряются в повседневную жизнь, обеспечивают комфорт и тепло в доме. Чтобы не… Читати більше
Унаслідок авіаудару російських військ по інтернату в Суджі, що в Курській області, загинули 4 людини.… Читати більше
Кількість жертв внаслідок ракетного удару рф по п'ятиповерхівці у Полтаві знову зросла. Наразі вже відомо… Читати більше
У вестибюлі станції метро «Золоті ворота» відкрилась виставка, присвячена боротьбі з гендерно зумовленим насильством «Зламай… Читати більше
На Хмельниччині відновили Осташковецьку загальноосвітню школу, що зазнала пошкоджень внаслідок російського обстрілу в 2023 році.… Читати більше
Минулого року 598 громадян Білорусі та 125 громадян росії були визнані такими, що становлять загрозу… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.