Держлісагентство та ДП “Ліси України” хочуть більше вирубок та з меншим контролем: природоохоронні ГО проти
Держлісагентство та ДП "Ліси України" хочуть більше вирубок та з меншим контролем. Депутат, який це ініціює — колишній директор лісгоспу. Рух по комітетах поновив законопроєкт, який скасовує деякі обмежувальні положення та розв'язує руки лісівникам для рубок. Природоохоронні ГО об'єдналися, щоб протистояти небезпечним змінам.
Про це пише Рубрика.
У чому проблема?
Для заготівлі деревини в Україні існують законодавчі інструменти, які передбачають кілька різних видів рубок, які різняться об'ємом та щільністю вирубаної деревини. Разом із цим є ще один інструмент для рубок — "для поліпшення стану лісів", що передбачає в тому числі й санітарні рубки.
З кінця 2020 року працюють визначені правила щодо санітарних рубок в лісах: дозволено як вибіркові, так і суцільні санітарні рубки, втім, останні мають багато обмежень. Вони повністю заборонені у гірських ялицево-букових лісах Карпат, частково заборонені на територіях ПЗФ (природно-заповідного фонду), а для дозволу на таку рубку необхідне скликання спеціальної комісії.
Крім цього, будь-які санітарні рубки заборонено проводити у пралісах та навколо них. Та головне — суцільні санітарні рубки підлягають оцінці впливу на довкілля, яку необхідно провести перед початком рубок.
Санітарні рубки в Україні — це "вікно" в законодавстві, яке дозволяло лісівникам проводити суцільні рубки на територіях менше одного гектару (бо для суцільних рубок такої площі оцінка впливу на довкілля не потрібна), просто назвавши ліс хворим (хоча він таким і не був).
Як результат — вирізані суцільними санітарними рубками "квадрати хворих дерев". Підтверджують цю тезу й в громадській організації "Екологія.Право.Людина", пояснюючи:
"За офіційною статистикою, 43,7% деревини у нас рубають саме санітарними рубками, а плановими рубками головного користування — 39,6%. І обросли ці рубки різними корупційними схемами та зловживаннями. Від фейкових лісопатологічних досліджень щодо короїдів, які живуть переважно там, де лісникам зручно рубати, та штучних підпалів до, з іншого боку, заниження вартості деревини".
Проблема в тому, що відтепер площі таких лисих квадратів і в Карпатах, і по всій Україні можуть збільшитись. Гуляючи улюбленим лісом чи споглядаючи заліснені краєвиди, ви можете помітити значно більші "лисі" ділянки без дерев. Звісно, до них будуть вести перетворені у бруд дороги, бо деревину з лісу вивозять важкою, громіздкою технікою.
Стародавнє вівчарство та річковий експрес в Угорщину: Карпатський біосферний заповідник під час війни
Що не так в Гомільшанських лісах на Харківщині? Шукаємо проблему і рішення
Чому напівзаконних рубок може стати більше?
Відповідь у законопроєкті №9516, який подали в Раду влітку минулого року. Днями він отримав схвальний висновок комітету з питань інтеграції України до ЄС, а отже, його ймовірне прийняття наближається. Проте допустити цього не можна.
Річ у тому, що законопроєкт містить низку "слизьких доріжок", зокрема, пропозицію щодо скасування процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) для проведення санітарних рубок. Простими словами, лісівники можуть бути не обмежені у своїх повноваженнях визначати ділянки лісу хворими та вирубувати значні площі (від 50 до 150 га лісів) без жодних наслідків.
"Мабуть, таки з ОВД трохи важче приховати схеми. І цьому є багато прикладів. Тепер під виглядом "масового всихання" лісівники можуть взагалі вирубати будь-яку ділянку лісу, бо скасування процедури ОВД означає скасування будь-якого незалежного контролю за призначенням санітарних рубок", — пояснили в ЕПЛ.
Члени ЕПЛ після одного з засідань назвали головних прихильників законопроєкту — Державне агентство лісових ресурсів України та підконтрольне йому державне підприємство "Ліси України", що буквально має монополію на рубки в лісах України.
"Очевидно, що саме цей законопроєкт покликаний захистити їхні економічні інтереси, а не екологічні й кліматоохоронні пріоритети держави. Якщо коротко, то ці інтереси полягають у тому, щоб рубати більше і рубати з меншим контролем", — коментують в ЕПЛ.
Крім того, законопроєкт містить дві інші ризикові пропозиції, це виключення повноважень Міндовкілля з погодження матеріалів лісовпорядкування та затвердження розрахункової лісосіки не Міндовкіллям (як це відбувається зараз), а Держлісагентством (тобто самим лісовим відомством).
Що цікаво, перший автор законопроєкту — Олександр Матусевич, колишній директор Вигодського лісгоспу. За його каденції у 2016 році лісгосп звинувачували у незаконному привласненні деревини. ЕПЛ також опубліковало інфографіку з переліком депутатів, які проголосували "за" у першому читанні законопроєкту.
Фото: Фейсбук / Environment People Law (EPL)/Екологія – Право – Людина (ЕПЛ)
Яке рішення?
Спеціалісти ЕПЛ прийшли до висновку:
- потрібно вилучити понад 70% законопроєкту, а іншу частину істотно змінити.
Враховуючи це, вони запропонували все ж переписати весь документ, проте, робоча група представників лісової галузі відмовились від пропозицій.
Тому 15 представників різних природоохоронних організацій та наукових установ прийняли рішення звернутись до народних депутатів України про відхилення законопроєкту 9516 та реєстрацію нового законопроєкту.
Його метою буде удосконалення відповідних правових відносин у сфері оцінки впливу на довкілля у лісогосподарській галузі на принципах захисту лісових екосистем, збереження біорізноманіття, відповідності законодавству ЄС щодо збереження лісових екосистем.
"Рубрика" звертає увагу громадськості на недопущенні прийняття антиекологічних змін в законодавстві.
Нагадаємо, що біосферний резерват "Розточчя" знаходиться на заході України, втім, це не означає, що війна не впливає на ці території. Журналісти "Екорубрики" відправились до заповідника та Нацпарку, аби перевірити це. Читайте про це у нашому матеріалі: "Звуки вибухів в заповіднику, або як відчути війну в глибокому тилу: як живе біосферний резерват "Розточчя" у воєнний час".
Два роки екоциду: що вже накоїли росіяни в Україні та чим це загрожує українцям і світу?
Для покращення контролю за обігом деревини лісівники ввели фотофіксацію: як працює це рішення
Екорішення: на Житомирщині створили нову пралісову пам'ятку природи
