Про це пише Рубрика, посилаючись на дослідження Київського міжнародного інституту соціології.
Як зазначили фахівці, лише 3% опитаних в лютому 2024 року заявили, що російська мова має отримати статус другої державної.
Водночас 24% респондентів вважають, що ця мова може стати офіційною в регіонах, де більшість жителів цього бажають.
Серед респондентів, які підтримують офіційний статус в окремих регіонах, 15% проти того, щоб російська мова стала офіційною в їхньому регіоні.
Лише 7% з них підтримують таку ідею (а 1% не визначилися з позицією).
Загалом у 2024 році в Україні є лише 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною.
Натомість 81%:
Хто активніше виступає "проти" російської як офіційної
Чим молодші респонденти, тим більш активно вони наполягають на усуненні російської мови з офіційного спілкування:
Також "проти" російської як офіційної активніше виступають люди, які спілкуються українською мовою вдома. Водночас така позиція найбільш поширена і серед двомовних, і серед російськомовних.
Серед респондентів, які вдома переважно спілкуються російською мовою (56%):
А 31% російськомовних громадян:
Як до цього ставляться у різних регіонах
На заході 80% виступають за повне усунення з офіційного спілкування. Серед 15%, які готові допустити офіційний статус в окремих областях, 14% проти офіційного статусу у своїй області.
У центрі України 69% опитаних виступають за повне усунення з офіційного спілкування, а 18% не хочуть бачити російську офіційною у своєму регіоні.
Що стосується змін у ставленні до російської з 1990-х років, то найбільшу динаміку соціологи фіксують на півдні та сході.
Нині більшість мешканців півдня (54%) виступають за повне усунення російської мови з офіційного спілкування. Лише 6% вважають, що російська мова має отримати державний статус.
Також 30% опитаних з півдня вважають, що російська мова може стати офіційною в окремих регіонах, але з них 15% проти, щоб російська мова була офіційною в їх регіоні. Лише 12% людей хотіли б бачити російську офіційною у своєму регіоні, а 3% – не визначилися.
На сході України зараз стало більше тих, хто підтримує усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території (з 3% у 2015 році до 40% у 2024-му).
Водночас з 31% до 6% стало менше тих, хто виступає за державний статус російської мови.
Нині 52% опитаних зі сходу підтримують або повне усунення мови агресора з офіційної сфери, або принаймні проти, щоб в їхньому регіоні російська мова була офіційною.
43% вважають, що російська мова може бути офіційною в окремих регіонах, де більшість цього бажає. Але з них 12% проти того, щоб російська мова стала офіційною в їхньому регіоні.
"Важливо звернути увагу, що дуже можливо, що якби ми окремо підкреслили, що мова не йде про заборону повсякденного побутового спілкування російською мовою, то ще менше людей говорили б про певний офіційний статус російської мови.
У будь-якому випадку фактично у всіх регіонах більшість населення не підтримує надання офіційного статусу російській мові", – кажуть соціологи.
Як змінилося ставлення до російської з 1990-х
Соціологи з 1990-х років питали українців, яким має бути статус російської мови в Україні. У 1997 році лише 18% українців виступали за усунення з офіційного спілкування російської мови.
Водночас:
До 2013 року частка тих, хто виступав за усунення російської з офіційного спілкування, практично не змінилася (19%).
Після Революції Гідності стало ще менше тих, хто виступав за державний статус російської мови (19%), і ще трохи зросла частка тих, хто підтримував офіційний статус в окремих регіонах, де більшість цього бажає (до 52%).
Частка тих, хто виступав за повне усунення російської з офіційної сфери лишалася майже такою ж, як і до Революції (21%).
Однак після повномасштабного вторгнення ставлення до статусу російської мови зазнало значних змін. У всіх регіонах різко побільшало тих, хто вважає, що російську мову взагалі не варто вивчати в школах (у 2019 році таких було лише 8%, у 2023 році – уже 52%).
Станом на лютий 2024 року переважна більшість українців вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування.
Нове опитування КМІС проводилося 17-23 лютого 2024 року. У ньому взяли участь 1052 респонденти віком 18+, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Нагадаємо, що стає дедалі більше громадян, які перейшли на українську мову в побутовому житті. Наразі їхня частка складає 65%, тоді як у квітні 2022 року 53% українців послуговувалися державною у побуті.
З 16 січня з вулиць Києва почнуть вивозити автомобілі, які постраждали внаслідок влучань ворожих ракет… Читати більше
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук провела зустріч з послом Туреччини в… Читати більше
Укрзалізниця завершила проєкт з перенесення пункту прикордонного контролю поїздів на станцію Мостиська ІІ поблизу українсько-польського… Читати більше
Відійшла у вічність зв’язкова Української повстанської армії (УПА) Ангелина Паламар на псевдо «Орися». Їй було… Читати більше
В Ужгороді громадська організація «Вшануй» провела акцію до хвилини мовчання. Активісти вийшли на центральну площу… Читати більше
У Києві відбулася зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля із Міністром закордонних справ Естонії Маргусом Цахкною.… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.