Про це пише Рубрика, посилаючись на дослідження Київського міжнародного інституту соціології.
Як зазначили фахівці, лише 3% опитаних в лютому 2024 року заявили, що російська мова має отримати статус другої державної.
Водночас 24% респондентів вважають, що ця мова може стати офіційною в регіонах, де більшість жителів цього бажають.
Серед респондентів, які підтримують офіційний статус в окремих регіонах, 15% проти того, щоб російська мова стала офіційною в їхньому регіоні.
Лише 7% з них підтримують таку ідею (а 1% не визначилися з позицією).
Загалом у 2024 році в Україні є лише 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною.
Натомість 81%:
Хто активніше виступає "проти" російської як офіційної
Чим молодші респонденти, тим більш активно вони наполягають на усуненні російської мови з офіційного спілкування:
Також "проти" російської як офіційної активніше виступають люди, які спілкуються українською мовою вдома. Водночас така позиція найбільш поширена і серед двомовних, і серед російськомовних.
Серед респондентів, які вдома переважно спілкуються російською мовою (56%):
А 31% російськомовних громадян:
Як до цього ставляться у різних регіонах
На заході 80% виступають за повне усунення з офіційного спілкування. Серед 15%, які готові допустити офіційний статус в окремих областях, 14% проти офіційного статусу у своїй області.
У центрі України 69% опитаних виступають за повне усунення з офіційного спілкування, а 18% не хочуть бачити російську офіційною у своєму регіоні.
Що стосується змін у ставленні до російської з 1990-х років, то найбільшу динаміку соціологи фіксують на півдні та сході.
Нині більшість мешканців півдня (54%) виступають за повне усунення російської мови з офіційного спілкування. Лише 6% вважають, що російська мова має отримати державний статус.
Також 30% опитаних з півдня вважають, що російська мова може стати офіційною в окремих регіонах, але з них 15% проти, щоб російська мова була офіційною в їх регіоні. Лише 12% людей хотіли б бачити російську офіційною у своєму регіоні, а 3% – не визначилися.
На сході України зараз стало більше тих, хто підтримує усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території (з 3% у 2015 році до 40% у 2024-му).
Водночас з 31% до 6% стало менше тих, хто виступає за державний статус російської мови.
Нині 52% опитаних зі сходу підтримують або повне усунення мови агресора з офіційної сфери, або принаймні проти, щоб в їхньому регіоні російська мова була офіційною.
43% вважають, що російська мова може бути офіційною в окремих регіонах, де більшість цього бажає. Але з них 12% проти того, щоб російська мова стала офіційною в їхньому регіоні.
"Важливо звернути увагу, що дуже можливо, що якби ми окремо підкреслили, що мова не йде про заборону повсякденного побутового спілкування російською мовою, то ще менше людей говорили б про певний офіційний статус російської мови.
У будь-якому випадку фактично у всіх регіонах більшість населення не підтримує надання офіційного статусу російській мові", – кажуть соціологи.
Як змінилося ставлення до російської з 1990-х
Соціологи з 1990-х років питали українців, яким має бути статус російської мови в Україні. У 1997 році лише 18% українців виступали за усунення з офіційного спілкування російської мови.
Водночас:
До 2013 року частка тих, хто виступав за усунення російської з офіційного спілкування, практично не змінилася (19%).
Після Революції Гідності стало ще менше тих, хто виступав за державний статус російської мови (19%), і ще трохи зросла частка тих, хто підтримував офіційний статус в окремих регіонах, де більшість цього бажає (до 52%).
Частка тих, хто виступав за повне усунення російської з офіційної сфери лишалася майже такою ж, як і до Революції (21%).
Однак після повномасштабного вторгнення ставлення до статусу російської мови зазнало значних змін. У всіх регіонах різко побільшало тих, хто вважає, що російську мову взагалі не варто вивчати в школах (у 2019 році таких було лише 8%, у 2023 році – уже 52%).
Станом на лютий 2024 року переважна більшість українців вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування.
Нове опитування КМІС проводилося 17-23 лютого 2024 року. У ньому взяли участь 1052 респонденти віком 18+, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Нагадаємо, що стає дедалі більше громадян, які перейшли на українську мову в побутовому житті. Наразі їхня частка складає 65%, тоді як у квітні 2022 року 53% українців послуговувалися державною у побуті.
Міністр оборони України Рустем Умєров під час робочої поїздки до Швеції провів низку результативних зустрічей… Читати більше
Міністерство економіки України оприлюднило деталі отримання одноразової допомоги від держави "Зимова єПідтримка". Про це повідомляє Мінекономіки,… Читати більше
Інформація про нібито присутність військовослужбовців Північної Кореї на території Харківської області не відповідає дійсності. Про… Читати більше
В окремих частинах Святошинського, Шевченківського та Соломʼянського районів Києва тимчасово не працюватиме система оповіщення населення… Читати більше
Легендарна різдвяна пісня «Щедрик» авторства українського композитора Миколи Леонтовича стала музичною основою святкової реклами модного… Читати більше
Нещодавно у Львівській муніципальній бібліотеці провели збір листівок, малюнків та оберегів для захисників та захисниць.… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.