Рішення для перемоги: на Прикарпатті військові та волонтери збирають РЕБи

Виробництво засобів радіоелектронної боротьби налагодили на Прикарпатті військові та волонтери. У майстерні, що працює вже майже рік, вони збирають, тестують та відправляють РЕБи на фронт.

Про те, як вдалося налагодити виробництво засобів РЕБ пише Суспільне, цитує Рубрика.

У чому проблема?

Зараз у продажу є одночастотні РЕБи, але вони вже неефективні.

Для проведення радіорозвідки треба брати прилади на п'ять-шість частот, однак вони на ринку дорого коштують — понад 700 тисяч гривень.

Яке рішення?

Тому на Прикарпатті військові та волонтери налагодили виробництво засобів радіоелектронної боротьби.

У майстерні, що працює вже майже рік, вони збирають, тестують та відправляють РЕБи на фронт.

Десятками приладів, які сконструювали волонтери, користуються в декількох десантно-штурмових бригадах.

Як це працює?

Військовий Любомир Андріїв — один з ініціаторів створення майстерні, в якій збирають засоби РЕБ. Він воював у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади. Після поранення військовий почав працювати у навчальному центрі аеророзвідки.

"Основним напрямом співпраці були десантно-штурмові сили. Оскільки ми — з тих угруповань, то намагалися для них розробити такий адекватний засіб. Знайшли найбільш вдалий тип, дуже зручний засіб — мотоциклетний рюкзак. Його можна використовувати, вдягнувши на спину, або в автомобілі чи бронетехніці — немає значення", — пояснює Любомир Андріїв.

14-кілограмовий мотоциклетний рюкзак з двома типами антен та пультом управління — такий вигляд має засіб РЕБ, який збирають волонтери. Ці прилади вони почали робити приблизно рік тому. Любомир Андріїв каже: спочатку були невдалі спроби, проте згодом вдалося досягти бажаного результату.

"Цей засіб РЕБ не ми придумали й ми не є якимись розробниками. Таких засобів до нас було безліч. Ми просто були змушені розібратися і, враховуючи їхню вартість на ринку, намагалися зробити прилади дешевшими", — говорить Любомир Андріїв.

Волонтер Василь Кравчук каже: головне завдання засобів РЕБ — захистити техніку, позиції та військових від ураження FPV-дронами.

Прилади, які збирають у майстерні, мають сім діапазонів частот. Чотири частоти — для FPV-дронів і три — для дронів DJI та Autel.

"Ми маємо рюкзак з модулями, антени, які можна встановити як на землі, так і на автомобіль. Там є перемикач, який дозволяє перемикатися на зовнішній чи внутрішній акумулятор. На пульті можна вмикати частоти, що потрібні. Бійці повинні, крім того, що мати розуміння, як себе захистити від БпЛА, так само і визначити їх. Тому ми ще робимо сканери, щоб можна було побачити, що наближається", — розповідає Василь Кравчук.

Військовий Любомир Андріїв говорить, що дальність радіопридушення приладу залежить від багатьох факторів. Зокрема від того, яке обладнання використовують росіяни, де розташовані позиції чи навіть від погоди.

"Востаннє ми були на випробуваннях у Києві, то Mavic 3 взагалі за 900 метрів летів. Але були й засоби, які на 10 метрів впритул підлітали. Багато командирів, які випробували їх у бойових умовах, давали нам позитивні висновки", — каже Любомир Андріїв.

Щодня збирати засоби радіоелектронної боротьби на передову приходять щонайменше п'ять волонтерів. Серед них — і ветерани війни. Наприклад, Андрій Насада. Боєць воював від початку повномасштабного вторгнення РФ у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади. Воїн отримав поранення влітку 2022 року під Бахмутом. Зараз він приходить у майстерню й допомагає конструювати РЕБи.

"Я зараз проходжу реабілітацію. Коли в мене є час між масажами, можу сюди приїхати й допомогти: щось скрутити, зібрати, розібрати, бо я — новенький у цій справі", — говорить Андрій Насада.

Волонтер Віталій Ілечко приблизно рік збирає РЕБи для військових. Чоловік каже: електронікою цікавився і раніше, тому, коли долучився до справи, йому важко не було. Все, що ще не вмів робити, навчився у своїх колег.

"Ми тут збираємо системи придушення і ремонтуємо ті, що надсилали на фронт, а вони повернулися після бойових дій. Я вирішив долучитися заради перемоги. У нас — ворог один, і наших хлопців потрібно підтримувати", — каже Віталій Ілечко.

Волонтер додає: мотоциклетні рюкзаки надсилають на передову після тестувань на місці.

"Перед відправленням ми мусимо бути впевненими, що РЕБ працює так, як повинен. Ми маємо прилади, які перевіряють його роботу, і бачимо, чи це працює й відповідає характеристикам", — говорить Віталій Ілечко.

Засновник майстерні Любомир Андріїв розповідає, що зараз на фронті є два високотехнологічні напрями — БпЛА, РЕР та РЕБ. Боротися з безпілотниками, які доволі важко збивати зі стрілецької зброї, можна лише радіоелектронними засобами.

"Хлопцям потрібні більш технологічні речі, які допомагають на війні чи захистити себе, чи вразити ворога. Тому ми стараємося. Чим можемо, тим допомагаємо. Намагаємося далі рухатися і розвиватися у цьому напрямі", — каже волонтер Василь Кравчук.

Нагадаємо, як розповів віцепрем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, в Україні з'явиться "Армія роботів" й "Армія РЕБ" (радіоелектронної боротьби).

Також повідомлялось, що очільник Головного управління РЕБ та кібербезпеки Генштабу ЗСУ Іван Павленко заявляв, що на деяких ділянках українсько-російського фронту Сили Оборони фіксують по 250-300 дронів у повітрі одночасно.

Як писала Рубрика, контрнаступ українських Сил оборони змусив командування російської армії змінити систему управління, а також адаптувати системи РЕБ для захисту від українських безпілотників.