У Бородянці на Київщині встановили національний рекорд з декламування віршів Шевченка: у чому рішення

До Книги рекордів України увійшов марафон декламування творів Тараса Шевченка, проведений у селищі Бородянка Київської області, як найдовший із подібних заходів.

Про це пише Рубрика, посилаючись на Фейсбук голови Київської обласної військової адміністрації Руслана Кравченка, Суспільне.

У чому проблема?

9 березня 2024 року виповнилося 210 років від дня народження українського письменника, художника, громадського діяча Тараса Шевченка.

Зазвичай у цей день в Україні ювілей Кобзаря відзначають поетичними читаннями, художніми виставками, вікторинами та екскурсіями.

"Тарас Григорович Шевченко — це легенда України, дуже визначна постать. Я вважаю, що це пророк. Його слова, вірші, думки були, є і будуть актуальними, тому що стільки правди щодо України, українського народу немає ніде", — вважає учасниця події співачка Марія Данілова.

Шевченко – це приклад для молоді, адже його твори вчать любові до України, патріотизму. Його слово – живе й могутнє, адже крізь століття залишається актуальним і пророчим для українського народу. 

Яке рішення?

У Бородянці на Київщині вирішили встановити національний рекорд з найтривалішого публічного декламування віршів Шевченка.

Як це працює?

Розповідають, що марафон декламування творів поета влаштували біля простріленого російськими військами памʼятника Шевченку.

Понад чотири години поспіль його вірші читали:

• місцеві творчі колективи,
• школярі,
• представники громад.

Співачка Данілова розповіла, що декламувала фрагмент одного зі своїх улюблених віршів Тараса Шевченка "І мертвим, і живим, і ненародженим…".

До поетичного марафону долучилися і військовослужбовці. Зокрема, актор, а нині оборонець України Дмитро Лінартович.

"Без перебільшення — це наш духовний наставник, попри заборону української мови, він все одно творив і діяв. Тарас Григорович, у нього один є нюанс про який практично ніхто не говорить, коли він був молодий, він завуальовував своє бунтарство і вільнодумство у природні стихії. Як от : "Реве та стогне Дніпр широкий", — розповідає Дмитро.

Заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Жанна Осипенко розповіла, що до ювілею Кобзаря вирішили не лише організувати поетичний марафон, а й встановити національний рекорд з найтривалішого публічного декламування віршів Шевченка.

"Ми хотіли, щоб саме в цьому місті, в Бородянці, де у нас незломлений, але прострелений Тарас Григорович (прострілений російськими військами памʼятник Шевченку — ред.) , ми заявили усьому світу, що ми боремося, ми поборемо і ми вільні", — наголосила посадовиця.

Майже 2 сотні людей виявили бажання взяти участь у флешмобі, розповіла Осипенко. За її словами, після читання відбулася фіксація рекорду за участю експертної комісії проєкту "Книга рекордів України" щодо найтривалішого публічного декламування віршів Тараса Шевченка.

Довідка про цікаві факти з біографії поета:

• Тарас Шевченко був талановитим художником – він створив понад 1300 картин, із яких до нашого часу збереглися понад 800. До власних творів поет створював ілюстрації, любив малювати автопортрети.
• Твори Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу.
• Після смерті Шевченка в народі казали, що Кобзар не помер, і що він визволить українців з кріпацтва.
• Шевченко був невисоким, мав зріст 164 см.
• За життя Тараса Григоровича його більше цінували як художника, а не як поета.
• Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, бувши успішним портретистом.
• За все своє життя Шевченко пробув в Україні 15 років.
• Поет любив каву по-віденськи. Але улюбленим напоєм Шевченка був чай, у який він частенько, за спогадами історика Миколи Костомарова, додавав ром.
• Улюбленою стравою Тараса Шевченка, як згадують його друзі, був борщ із сухими карасями, свіжою капустою і приправами.
• 1975 року один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.
• 1384 пам'ятники Тарасові Шевченку встановлено у світі. Перший пам'ятник Тарасові Шевченку встановили 1881 року в місті Форт-Шевченко.
• Найменше у світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко створив український майстер Микола Сядристий.
• Радянська влада не могла просто заборонити твори Шевченка, бо вони були занадто відомі. Замість цього Кобзаря намагалися дискредитувати.