У Бородянці на Київщині встановили національний рекорд з декламування віршів Шевченка: у чому рішення
До Книги рекордів України увійшов марафон декламування творів Тараса Шевченка, проведений у селищі Бородянка Київської області, як найдовший із подібних заходів.
Про це пише Рубрика, посилаючись на Фейсбук голови Київської обласної військової адміністрації Руслана Кравченка, Суспільне.
У чому проблема?
9 березня 2024 року виповнилося 210 років від дня народження українського письменника, художника, громадського діяча Тараса Шевченка.
Зазвичай у цей день в Україні ювілей Кобзаря відзначають поетичними читаннями, художніми виставками, вікторинами та екскурсіями.
"Тарас Григорович Шевченко — це легенда України, дуже визначна постать. Я вважаю, що це пророк. Його слова, вірші, думки були, є і будуть актуальними, тому що стільки правди щодо України, українського народу немає ніде", — вважає учасниця події співачка Марія Данілова.
Шевченко – це приклад для молоді, адже його твори вчать любові до України, патріотизму. Його слово – живе й могутнє, адже крізь століття залишається актуальним і пророчим для українського народу.
Яке рішення?
У Бородянці на Київщині вирішили встановити національний рекорд з найтривалішого публічного декламування віршів Шевченка.
Як це працює?
Розповідають, що марафон декламування творів поета влаштували біля простріленого російськими військами памʼятника Шевченку.
Понад чотири години поспіль його вірші читали:
- місцеві творчі колективи,
- школярі,
- представники громад.
Співачка Данілова розповіла, що декламувала фрагмент одного зі своїх улюблених віршів Тараса Шевченка "І мертвим, і живим, і ненародженим…".
До поетичного марафону долучилися і військовослужбовці. Зокрема, актор, а нині оборонець України Дмитро Лінартович.
"Без перебільшення — це наш духовний наставник, попри заборону української мови, він все одно творив і діяв. Тарас Григорович, у нього один є нюанс про який практично ніхто не говорить, коли він був молодий, він завуальовував своє бунтарство і вільнодумство у природні стихії. Як от : "Реве та стогне Дніпр широкий", — розповідає Дмитро.
Заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Жанна Осипенко розповіла, що до ювілею Кобзаря вирішили не лише організувати поетичний марафон, а й встановити національний рекорд з найтривалішого публічного декламування віршів Шевченка.
"Ми хотіли, щоб саме в цьому місті, в Бородянці, де у нас незломлений, але прострелений Тарас Григорович (прострілений російськими військами памʼятник Шевченку — ред.) , ми заявили усьому світу, що ми боремося, ми поборемо і ми вільні", — наголосила посадовиця.
Майже 2 сотні людей виявили бажання взяти участь у флешмобі, розповіла Осипенко. За її словами, після читання відбулася фіксація рекорду за участю експертної комісії проєкту "Книга рекордів України" щодо найтривалішого публічного декламування віршів Тараса Шевченка.
Довідка про цікаві факти з біографії поета:
- Тарас Шевченко був талановитим художником – він створив понад 1300 картин, із яких до нашого часу збереглися понад 800. До власних творів поет створював ілюстрації, любив малювати автопортрети.
- Твори Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу.
- Після смерті Шевченка в народі казали, що Кобзар не помер, і що він визволить українців з кріпацтва.
- Шевченко був невисоким, мав зріст 164 см.
- За життя Тараса Григоровича його більше цінували як художника, а не як поета.
- Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, бувши успішним портретистом.
- За все своє життя Шевченко пробув в Україні 15 років.
- Поет любив каву по-віденськи. Але улюбленим напоєм Шевченка був чай, у який він частенько, за спогадами історика Миколи Костомарова, додавав ром.
- Улюбленою стравою Тараса Шевченка, як згадують його друзі, був борщ із сухими карасями, свіжою капустою і приправами.
- 1975 року один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.
- 1384 пам'ятники Тарасові Шевченку встановлено у світі. Перший пам'ятник Тарасові Шевченку встановили 1881 року в місті Форт-Шевченко.
- Найменше у світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко створив український майстер Микола Сядристий.
- Радянська влада не могла просто заборонити твори Шевченка, бо вони були занадто відомі. Замість цього Кобзаря намагалися дискредитувати.