У ЄС погодили Акт кібернетичної солідарності для боротьби із зовнішніми впливами: для чого це рішення

Згідно з інформацією оприлюдненої на сайті Єврокомісії, Європарламент та Рада ЄС дійшли попередньої згоди навколо пропозицій Європейської комісії щодо запровадження Акту кібернетичної солідарності. Він покликаний підвищити кібербезпеку й стійкість європейських інституцій.

Про це пише Рубрика з посиланням на сайт Єврокомісії.

У чому проблема?

Як відомо, в умовах повномасштабного російського вторгнення ЄС та його члени надають Україні суттєву політичну, економічну, фінансову, гуманітарну й військову допомогу.

На цьому тлі значно зросла кількість кібернетичних атак на установи й інституції Євросоюзу з метою дестабілізації їхньої діяльності.

Особливої гостроти проблема кібербезпеки та реагування на спроби зовнішнього втручання набуває з наближенням європейських виборів, що мають відбутися у червні.

Яке рішення?

Європарламент та Рада ЄС дійшли попередньої згоди навколо пропозицій Європейської комісії щодо запровадження Акту кібернетичної солідарності, покликаного підвищити кібербезпеку та стійкість європейських інституцій.

Як це працює?

"Європейська комісія вітає політичну угоду, досягнуту між Європейським парламентом та Радою ЄС щодо Акту кібернетичної солідарності, який був запропонований Європейською комісією у квітні 2023 року. Цей документ… зміцнить солідарність на рівні ЄС та дозволить краще виявляти, готуватися та відповідати на кібернетичні загрози й інциденти. Він приймається у критично важливі часи для кібернетичної безпеки, оскільки кількість кібернетичних загроз продовжує зростати у зв'язку із геополітичними подіями", – йдеться у повідомленні.

Акт кібернетичної солідарності ЄС передбачає координацію між країнами-членами за трьома головними напрямками.

• Насамперед ідеться про створення європейської системи раннього попередження.

Вона складатиметься з національних та транскордонних кібернетичних хабів, оснащених сучасним обладнанням та інфраструктурою, включаючи спроможності штучного інтелекту та розвинутого аналізу баз даних.

Це дозволить швидко, в режимі реального часу, ідентифікувати кібернетичні загрози й інциденти та планувати ефективні відповіді на них.

• Другий напрямок передбачає створення так званого надзвичайного кібернетичного механізму.

Він поєднає спроможності з підвищення готовності до реагування на значні й масштабні кібернетичні інциденти. В рамках цього інструменту проводитимуться тестування стійкості кібернетичних систем захисту в ключових сферах управління та економіки, наприклад, в енергетиці та на транспорті.

• Також має бути створено так званий Резерв кібернетичної безпеки ЄС.

Він надаватиме резервні послуги в разі серйозних порушень, на запит країн-членів, євроінституцій, або асоційованих третіх країн.

Окрім того, новий документ передбачатиме взаємну фінансову підтримку членів ЄС у разі серйозних кібернетичних інцидентів, а також надання технічної допомоги країнам, що потерпіли від них.

Дані про кожен такий інцидент будуть аналізуватися для усунення вразливостей та для зміцнення кібернетичної стійкості ЄС, його інституцій та країн-членів.

Відповідна політична угода має бути формально затверджена Європейським парламентом та Радою ЄС. Вона набуде чинності за 20 днів після оприлюднення рішення в Офіційному журналі ЄС.

Що відомо про хакерські атаки росії на українські об'єкти 

Як повідомлялось, 7 лютого російські хакери атакували сайт Міносвіти.

Нагадаємо, у Львові внаслідок хакерської атаки на комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" житловий масив Сихів залишився без гарячої води та опалення.

Також повідомлялось, що у ніч проти 20 січня фінансова установа monobank зазнала чергової хакерської атаки: вона була досить потужною.

А 12 грудня у мережі Kyivstar стався технічний збій, через це можуть бути недоступні послуги зв`язку та доступу в інтернет у частини абонентів.

У СБУ підтвердили, що до кібератаки, що призвела до руйнування мережевої інфраструктури українського оператора зв'язку "Київстар", причетна група російських хакерів. 

Також кіберфахівці Служби безпеки заблокували спроби російської воєнної розвідки отримати доступ до бойової системи обміну даних ЗСУ.

Загалом за 2023 рік кіберфахівці Служби безпеки України нейтралізували майже чотири тисячі кібератак, здійснених російськими хакерами на електронні системи центральних органів влади та критичної інфраструктури.

Варто додати, що урядова команда реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA відслідковує діяльність понад 80 хакерських груп, більшість із яких – угруповання з російської федерації, а 90% їх членів становлять російські військові.