Єврокомісія представила стратегію оборонної промисловості з тісним залученням України

5 березня Європейська комісія представила першу в історії Європейську оборонно-промислову стратегію на рівні Євросоюзу, яка передбачає тісне залучення України.

Про це повідомила пресслужба комісії.

Як повідомляють, Європейська оборонно-промислова стратегія (EDIS) встановлює чітке, довгострокове бачення досягнення оборонно-промислової готовності в Європейському Союзі.

Як перший негайний і основний засіб реалізації стратегії, Європейська комісія представляє законодавчу пропозицію щодо Європейської оборонно-промислової програми (EDIP) та рамки заходів, спрямованих на забезпечення своєчасної доступності та постачання оборонної продукції.

Стратегія окреслює виклики, з якими наразі стикається Європейська оборонна технологічна і промислова база (EDTIB), а також можливості для повного використання її потенціалу і визначає напрямок розвитку на наступне десятиліття.

Для підтримки держав-членів у досягненні цих цілей Європейська оборонно-промислова стратегія пропонує комплекс заходів, спрямованих на:

• Підтримку більш ефективного вираження колективних оборонних потреб держав-членів;
• Забезпечення доступності усіх оборонних продуктів за допомогою більш оперативної системи EDTIB за будь-яких обставин і часових рамок;
• Забезпечення, щоб національні бюджети й бюджети ЄС підтримували необхідними засобами адаптацію європейської оборонної промисловості до нового безпекового контексту;
• Впровадження культури оборонної готовності в усі політики, зокрема, шляхом заклику до перегляду кредитної політики Європейського інвестиційного банку цього року;
• Розвиток тісніших зв'язків з Україною через її участь в ініціативах ЄС на підтримку оборонної промисловості та стимулювання співпраці між оборонною промисловістю ЄС та України;
• Об'єднання з НАТО та стратегічними партнерами, однодумцями та міжнародними партнерами, а також тісніша співпраця з Україною.

Стратегія встановлює індикатори, спрямовані на вимірювання прогресу держав-членів у досягненні промислової готовності. Державам-членам пропонують:

• До 2030 року закуповувати щонайменше 40% оборонного обладнання в рамках кооперації;
• Забезпечити, щоб до 2030 року вартість внутрішньоєвропейської оборонної торгівлі становила щонайменше 35% вартості оборонного ринку ЄС;
• Досягти стійкого прогресу в напрямку закупівель щонайменше 50% свого оборонного бюджету в межах ЄС до 2030 року і 60% до 2035 року.

Нагадаємо, що 5 березня Європейська комісія запропонує Євросоюзу способи стимулювати свою оборонну промисловість, щоб вона могла перейти в "режим військової економіки" у відповідь на вторгнення росії в Україну.

Окрім того, в ЄС обговорюють ідею про створення окремої посади єврокомісара з оборонних питань.

Що відомо про ініціативу Чехії щодо пошуку боєприпасів для України

17 лютого на Мюнхенській конференції з безпеки президент Чехії Петр Павел заявив, що його країна ідентифікувала 500 000 снарядів калібру 155 мм та 300 000 снарядів калібру 122 мм, які можуть бути доставлені протягом кількох тижнів, якщо гроші будуть доступні.

Зі слів Павела, Чехія могла б здійснити передачу снарядів за лічені тижні, якщо заручиться фінансуванням від США, Німеччини, Швеції та інших.

Відомо, що до ініціативи Чехії приєдналися:

• Канада, яка виділить 30 млн канадських доларів (близько 23 млн дол. США) на закупівлю боєприпасів для України поза межами НАТО;
• Нідерланди виділяють понад 100 млн євро на цю ініціативу;
• Бельгія, яка виділить 200 мільйонів євро на ініціативу Чехії;
• Литва долучиться до чеської ініціативи із закупівлі та передачі Україні боєприпасів.

Загалом закупівлю боєприпасів для України за межами Європи підтримують 15 країн.

Варто додати, що протягом минулих місяців Європейський Союз значно наростив виробництво боєприпасів та доведе цю спроможність до 1 млн боєприпасів на рік вже у березні поточного року і до 2 млн – у 2025 році.