Верховна Рада ухвалила законопроєкт про демобілізацію строковиків

Верховна Рада ухвалила закон про звільнення в запас строковиків після завершення терміну військової служби під час воєнного стану.

Про ухвалення президентської законодавчої ініціативи "Про внесення змін до глави ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо строків строкової військової служби" (№11035) народний депутат із парламентської фракції "Голос" Ярослав Железняк повідомив у Телеграмі, передає Рубрика.

"Парламент схвалив законопроєкт №11035 щодо строковиків. Одразу за основу та в цілому", – йдеться в повідомленні.

Железняк зазначив, що законопроєкт підтримали 319 депутатів.

Закон ухвалено з пропозиціями Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Встановлюється, що під час проведення загальної мобілізації і дії правового режиму воєнного стану строковики, термін військової служби яких закінчився під час воєнного стану та службу яких продовжено понад встановлені строки, звільняються в запас у строки, визначені указом Президента України. Водночас передбачається, що такі особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації впродовж 12 місяців з дня звільнення в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати службу.

Як повідомляла Рубрика, Президент Володимир Зеленський зареєстрував цей законопроєкт напередодні.

Демобілізація строковиків

Нагадаємо, на початку повномасштабного вторгнення було ухвалено рішення, що військові строкової служби під час воєнного стану залишаються на військовій службі. Їх могли демобілізувати на деяких підставах.

З 1 серпня 2023 року строковики, у яких закінчується строк служби за призовом, можуть добровільно мобілізуватися до війська.

Законопроєкт про мобілізацію

25 грудня Кабмін вніс до Ради законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби".

У ньому прописані пропозиції, зокрема, щодо:

• ротації;
• вручення повісток, зокрема в електронній формі;
• обмежень для тих, хто вчасно не прибув до військових частин;
• зміни призовного віку з 27 до 25 років;
• відпусток для звільнених із полону та рекрутингу;
• базової військової служби.

У пояснювальній записці зазначається, що законопроєкт має створити умови для "належного укомплектування бойових підрозділів під час відсічі збройній агресії проти України".

А 30 січня уряд повторно вніс до Верховної ради законопроєкт про мобілізацію, військовий облік та проходження військової служби. Документом, зокрема, пропонується змінити порядок її проведення.

Серед пропозицій уряд хоче, щоб повістки військовозобов'язаним надсилалися через електронний кабінет призовника. У першій версії Міноборони пропонувало, щоб повістки відправляли електронною поштою.

Також пропонують запровадити заходи впливу на ухилянтів, які можуть бути застосовані за рішенням суду.

Відповідно, за рішенням суду після звернення ТЦК передбачають:

• тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України – на строк до виконання зобов'язань за такою вимогою;
• тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;
• накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах.

Як повідомлялось, 7 лютого Верховна Рада підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію.

Поки законопроєкт готують до розгляду на друге читання, до нього подали вже понад 4 тисячі правок.