Президент вніс в Верховну Раду законопроект про демобілізацію строковиків
Фото: Офіс Президента
Глава держави Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект про демобілізацію військових строкової служби.
Про це повідомляє Рубрика з посиланням на сайт ВРУ.
Відповідний законопроєкт №11035 зареєстрували 22 лютого. Наразі ще не опублікований сам текст документа. Утім, народний депутат Олексій Гончаренко зазначає, що цей законопроєкт стосується демобілізації строковиків.
"Чекаємо на текст, але нарешті! Строковики та члени їхніх родин — не дарма ми стільки за це боролися. Законопроєкт може бути розглянутий вже завтра", — зазначив народний депутат Олексій Гончаренко
Законопроектом пропонується установити, що під час проведення мобілізації військовослужбовці строкової служби, строк військової служби яких закінчився під час дії воєнного стану та військову службу яких продовжено понад встановлені строки, звільняються зі служби у запас у строки, визначені указом президента.
Кабінету міністрів у разі ухвалення законопроекту буде доручено привести свої нормативно-правові акти у відповідність, а також забезпечити проведення такої ж процедури міністерствами та іншими центральними органами влади.
Завтра цей законопроект може бути проголосований і за основу, і в цілому.
Згодом зявився сам текст документа.
Демобілізація строковиків
Нагадаємо, на початку повномасштабного вторгнення було ухвалено рішення, що військові строкової служби під час воєнного стану залишаються на військовій службі. Їх могли демобілізувати на деяких підставах.
З 1 серпня 2023 року строковики, у яких закінчується строк служби за призовом, можуть добровільно мобілізуватися до війська.
Законопроєкт про мобілізацію
25 грудня Кабмін вніс до Ради законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби".
У ньому прописані пропозиції, зокрема, щодо:
- ротації;
- вручення повісток, зокрема в електронній формі;
- обмежень для тих, хто вчасно не прибув до військових частин;
- зміни призовного віку з 27 до 25 років;
- відпусток для звільнених із полону та рекрутингу;
- базової військової служби.
У пояснювальній записці зазначається, що законопроєкт має створити умови для "належного укомплектування бойових підрозділів під час відсічі збройній агресії проти України".
А 30 січня уряд повторно вніс до Верховної ради законопроєкт про мобілізацію, військовий облік та проходження військової служби. Документом, зокрема, пропонується змінити порядок її проведення.
Серед пропозицій уряд хоче, щоб повістки військовозобов'язаним надсилалися через електронний кабінет призовника. У першій версії Міноборони пропонувало, щоб повістки відправляли електронною поштою.
Також пропонують запровадити заходи впливу на ухилянтів, які можуть бути застосовані за рішенням суду.
Відповідно, за рішенням суду після звернення ТЦК передбачають:
- тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України – на строк до виконання зобов'язань за такою вимогою;
- тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;
- накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах.
Як повідомлялось, 7 лютого Верховна Рада підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію.
Поки законопроєкт готують до розгляду на друге читання, до нього подали вже понад 4 тисячі правок.
"До законопроєкту про мобілізацію подали 3776 правок в електронному режимі. Також подавали вручну, це ще орієнтовно 500 правок. До кінця тижня їх вноситимуть у порівняльну таблицю", — зазначив секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко.
